Головна сторінка
НовиниЗасідання спеціалізованої вченої ради відбудеться в онлайн режимі на платформі ZOOM https://us02web.zoom.us/j/85606203359 Meeting ID: 856 0620 3359 Інформація про створений в нашому інституті Біомедичний центр інноваційних досліджень у галузі нейронаук на сайті НАН України. Термін реєстрації для участі у Міжнародній конференції з нейронаук та Наукових читаннях, присвячених вісцеральній фізіології та патофізіології подовжено до 10 листопада. У Віснику НАН України опубліковані тескти виступів учнів і колег Платона Григоровича Костюка під час ювілейної сесії Загальних зборів Академії, що відбулися у вересні.
 Шановні колеги!
Наукові теми конференції:
Дедлайн реєстрації - 10 листопада 2024 року. Детальна інформація та сторінка реєстрації
В понеділок 14 жовтня о 12 год дня в ауд. 212 відбудеться засідання інститутського наукового семінару. Доповідатиме аспірант відділу фізіології рухів Дмитро ШУШУЄВ. Тема: «Центральні команди та сегментарні рефлекси в зовні контрольованих рухах кінцівок людини» На сайті Academia Europaea вийшло інтерв'ю із завідувачем відділу ФХБКМ академіком НАН України Олегом Кришталем. Повний текст за посиланням. В рамках семінару "Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології" на базі Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України із доповіддю виступить завідувач відділу нервово-м'язової фізіології нашого інституту, д.б.н., проф., акад. НАН України Ярослав Шуба. Тема "Іонні канали як важливі детермінанти канцерогенезу і перспективні мішені для терапії раку". 18 жовтня 10:30, актова зала Інституту біохімії (вул. Леонтовича, 9), Google Meet. У понеділок 23 вересня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань Вченої ради) відбудеться засідання Вченої ради з науковим семінаром. Доповідатиме доктор біологічних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник відділу фізіології промислових мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Марина Фоміна. Тема доповіді "Корекція мікробіому та персоніфікована реабілітація у військовий та мирний час" У понеділок 16 вересня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань Вченої ради) відбудеться науковий семінар. Доповідатиме молодший науковий співробітник відділу ФХБКМ Нестеренко Юлія Анатоліївна
 12.09.2024 Вітаємо нашого аспіранта Єльяшова Семена Ігоровича (науковий керівник академік НАН України Шуба Ярослав Михайлович, відділ нервово-м'язової фізіології) з успішним здобуттям наукового ступеня доктора філософії! Його дослідження на тему "Характеристика механочутливих іонних каналів в гладеньком'язових клітинах детрузора сечового міхура щура" стало важливим внеском у фізіологію та медицину. Бажаємо натхнення та нових наукових досягнень!
Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка Платона Костюка відбудеться в середу 11 вересня у Великому конференц-залі НАН України (вул. Володимирська, 55) о 15 годині.  
В понеділок 9 вересня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару. Доповідатиме аспірант 4 року навчання Костянтин Короїд Тема: «Особливості передачі сенсорних сигналів в I і X пластинці спинного мозку щурів у нормі та патології»  Ілюстрацію зі статті наших колег з відділу нервово-м'язової фізіології, про яку ми писали раніше, обрали для обкладинки серпневого випуску The Journal of Physiology.
"Гістологічне трихромне фарбування по Маллорі поперечного зрізу сечового міхура щура товщиною 15 мікрон для виявлення клітинних структур, що утворюють стінки міхура. Червоним кольором забарвлені гладком’язові волокна, що характеризуються різним ступенем видовженості в залежності від того, входять вони до складу поздовжнього чи колового гладком’язового шару."
28.08.2024 Оголошено конкурс на здобуття стипендій імені академіка НАН України Б.Є. Патона для молодих вчених Подання документів до 20 вересня 2024 р.  28.08.2024 Вітаємо нашого аспіранта Меженського Олега Руслановича (науковий керівник к.б.н. Філіппов Ігор Борисович, відділ нервово-м'язової фізіології) з успішним здобуттям наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 – "Біологія". Його дослідження, присвячене вивченню ролі PPAR-gamma в регуляції ендотелійзалежних реакцій аорти щура в нормі та при діабеті 2 типу, родзинокою роботи було використання методу молекулярного докінгу. Робота є важливим внеском у сучасну біомедицину. Бажаємо подальших наукових звершень та професійних успіхів!
 27.08.2024 Вітаємо нашого співробітника Хецуріані Михайла (науковий керівник к.б.н. Шиш Анжела Михайлівна, відділ загальної та молекулярної патофізіології) з успішним здобуттям наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 – "Біологія та біохімія". Його дослідження, присвячене змінам експресії довгих некодуючих РНК, залучених до гіпоксичної програми при ішемічному ушкодженні серця. Робота є важливим внеском у сучасну науку. Бажаємо нових наукових досягнень та успіхів у подальшій професійній діяльності!
 22.08.2024 Вітаємо нашу аспірантку, Путій Юлію Володимирівну (науковий керівник д.б.н. Розова Катерина Всеволодівна, відділ гіпоксії), з успішним захистом дисертації, який відбувся 22 серпня 2024 року. За результатами захисту Юлії Володимирівні присуджено науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю 091 – Біологія та біохімія. Бажаємо подальших наукових звершень та успіхів у професійній діяльності!
Ювілей Платона Костюка: 100 років наукової величі та державної мудрості
 20 серпня 2024 року виповнюється 100-річчя з дня народження видатного українського нейрофізіолога Платона Григоровича Костюка. Його наукова спадщина є однією з найважливіших у сучасній нейрофізіології, а його внесок у дослідження нервової системи здобув визнання у всьому світі. Після закінчення Київського університету та медичного інституту, Платон Костюк присвятив своє життя науці нейрофізіології. Він очолював Інститут фізіології імені О.О. Богомольця та виховував нові покоління науковців. Його дослідження в галузі кальцієвої провідності нервових клітин є фундаментальними для світової науки. Платон Костюк був не лише вченим, але й педагогом, виховав понад 100 докторів і кандидатів наук. Також був активним громадським діячем, який відігравав важливу роль у розвитку науки. За свої досягнення він був нагороджений званням Героя України. Поза наукою Платон Костюк займався і державною діяльністю. Він обіймав посаду Голови Верховної Ради УРСР, а під час його каденції в 1989 році було прийнято закон, що закріплював українську мову як державну ще до проголошення незалежності України. Інститут фізіології імені О.О. Богомольця з гордістю шанує спадщину Платона Григоровича Костюка, та продовжує його справу, підтримуючи високий рівень наукових досліджень і виховуючи нові покоління натхненних його прикладом дослідників. Спадщина Платона Костюка живе в кожному новому відкритті, яке здійснюється в стінах Інституту.
 У одному із найстаріших і найпрестижніших журналів фізіологічного профілю - Journal of Physiology (London) - опублікована стаття авторства співробітників відділу нервово-м'язової фізіології нашого Інституту. Першим її автором є Герой України, к.б.н. Біжан Шаропов, який загинув у лавах Сил Оборони України в боротьбі з російською навалою. Робота містить результати його останніх досліджень, присвячених ролі рецепторів TRPV1 у викликаному ацетилхоліном скороченні гладеньких м'язів сечового міхура, а також коротку довідку про Біжана. Із повним текстом публікації можна ознайомитися через ресурс Research4Life.
 Відділ нервово-м’язової фізіології з глибоким сумом сповіщає, що 7 липня 2024 р. після тривалої хвороби пішов з життя науковий співробітник Олександр Цугорка. Колектив Інституту фізіології висловлює глибокі співчуття рідним,
близьким, друзям з приводу тяжкої втрати. Прощання відбудеться 9 липня о 11.00. за адресою вул. Байкова, 16.
В понеділок 24 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару. Доповідач молодший науковий співробітник відділу біофізики сенсорної сигналізації Андрій Дромарецький Тема: «Порушення Са2+ -залежної сигналiзацiї гiпокальцину як механізм первинної аутосомно-рецесивної ізольованої дистонії» В понеділок 17 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару. Доповідач молодший науковий співробітник відділу загальної та молекулярної патофізіології Михайло Хецуріані Тема: «Зміни експресії довгих некодуючих РНК, залучених до регуляції гіпоксичної програми, при ішемічному ушкодженні серця серця» В понеділок 10 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару. Доповідач аспірант 4го року навчання відділу нервово-м'язової фізіології Олег МЕЖЕНСЬКИЙ Тема: «Вивчення ролі рецепторів, що активуються проліферацією пероксимом, у регуляції ендотелійзалежних реакцій аорти щура в нормі та при діабеті 2 типу» Zoom (Ідентифікатор конференції: 819 6959 4933, Код доступу: 913334) У вівторок 11 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару. Доповідач аспірант 4го року навчання відділу нервово-м'язової фізіології Семен ЄЛЬЯШОВ Тема: «Характеристика механочутливих іонних каналів в гладеньком'язових клітинах детрузора сечового міхура щура» Zoom (Ідентифікатор конференції: 821 2818 2361, Код доступу: 662754) В понеділок 3 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару. Доповідач молодший науковий співробітник лабораторії біології стовбурових клітин, Антон СМІРНОВ. Тема: «ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ КАСПАЗ -3/-7 ТА ПРОТЕАСОМИ У ЦИТОПЛАЗМІ ТА ЕКЗОСОМАХ ДОРОСЛИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН ЛЮДИНИ» Zoom (Ідентифікатор конференції: 897 2645 3091, Код доступу: 5FJhk8) В понеділок 27 травня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару. Доповідає аспірантка 4-го року навчання відділу фізіології кровообігу Майя ДЕНИСОВА. Тема: «МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОКСОРУБІЦИНІНДУКОВАНОГО ПОШКОДЖЕННЯ СЕРЦЯ» Zoom (Ідентифікатор конференції: 812 2901 4639, Код доступу: 4SP0gy)
В понеділок 20 травня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару. Доповідач молодший науковий співробітник лабораторії біології стовбурових клітин, Антон СМІРНОВ. Тема: «ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ КАСПАЗ -3/-7 ТА ПРОТЕАСОМИ У ЦИТОПЛАЗМІ ТА ЕКЗОСОМАХ ДОРОСЛИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН ЛЮДИНИ» Zoom (Ідентифікатор конференції: 851 4532 3083, Код доступу: 9npWwH) Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 7 травня 2024 року оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:
Вимоги до кандидатів за посиланням. Список документів, які необхідно надати до конкурсної комісії, можна одержати у відділі кадрів Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАНУ з 7 травня 2024 року. Заяви приймаються до 5 червня (включно) 2024 року. Адреса: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Київ, 01024, вул. Богомольця, 4, http://biph.kiev.ua/ тел. відділу кадрів: (044) 256-24-07  Під час чергової звітної сесії Загальних зборів Національної академії наук України, що відбулася 24 квітня 2024 року в Києві, Президент НАН України академік Анатолій Загородній вручив дипломи лауреатам премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2023 року. Зокрема, премію імені В.Ю.Чаговця за особливо вагомі досягнення в галузі фундаментальної і прикладної фізіології – за цикл праць «Механізми найпоширеніших розладів центральної нервової системи ссавців: від клітини до організму» отримали співробітники відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран академік НАН України Олег Кришталь, провідні наукові співробітники Дмитро Ісаєв і Олександр Максимюк. Вітаємо лауреатів! Вітаємо співробітників Інституту, лауреатів премії НАН України для молодих учених:
за серію робіт «Механокінетичні дослідження скелетних м’язів за норми та патологічних станів» Інформація на сайті НАН України Вітаємо співробітників нашого Інституту, що стали лауреатами премії імені В.Ю.Чаговця:
За цикл праць «Механізми найпоширеніших розладів центральної нервової системи ссавців: від клітини до організму» Інформація на сайті НАН України Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 26 лютого 2024 року оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:
Вимоги до кандидатів за посиланням. Список документів, які необхідно надати до конкурсної комісії, можна одержати у відділі кадрів Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАНУ з 26 лютого 2024 року. Заяви приймаються до 26 березня (включно) 2024 року. Адреса: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Київ, 01024, вул. Богомольця, 4, http://biph.kiev.ua/ тел. відділу кадрів: (044) 256-24-07 
У травні 2022 року головний редактор журналу Frontiers in Cellular Neuroscience проф. Dirk M. Hermann запропонував президенту Українського товариства нейронаук Олегу Олександровичу Кришталю організувати спецвипуск, присвячений роботам вітчизняних вчених, - Global Excellence in Cellular Neuropathology: Ukraine. Процес збирання рукописів, рецензування та публікації тривав майже два роки, і от сьогодні опублікована остання робота з цієї добірки - редакторська стаття із оглядом українського випуску. У ній є трохи про історію нейронаук в Україні, а також короткий огляд усіх 19 наукових статей. Поміж їхніх тем є нейромережі гіпокампу, процеси синаптичної пластичності, механізми розвитку епілепсії, хвороби Альцгеймера, ішемії, гіпоксії, старіння мозку, сприйняття болю та інші цікаві і важливі речі. Співробітники нашого інституту є співавторами 17 з 20 статей цього випуску.
|
Історична довідкаІнститут фізіології ім. О.О. Богомольця Національної академії наук (НАН) України був заснований 1953 року в результаті злиття Інституту експериментальної біології і патології (ІЕБП) Міністерства охорони здоров'я Української РСР та Інституту клінічної фізіології (ІКФ) Академії наук Української РСР. Обидва інститути були засновані у 1931 – 1934 роках в результаті ініціативи академіка О.О. Богомольця, всесвітньо відомого вченого, який був директором і науковим керівником цих двох установ до 1946 року. Протягом 1946 – 1953 років керували інститутами експериментальної біології і патології та клінічної фізіології відповідно – О.О. Богомолець та Р.Е. Кавецький. Наукова діяльність інститутів мала велике значення для розвитку фізіології. В цих інститутах вивчались та досліджувались алергія, імунітет, гіпоксія і розвиток пухлин, а також найбільш важливі питання ендокринології, геронтології та геріатрії. На основі наукових досліджень O.O. Богомольця створено оригінальні концепції, які стали важливими віхами у розвитку деяких областях фізіології. Серед них є фізіологія сполучної тканини, ефекти переливання крові, реактивність організму, цитотоксичних сироваток та інше. У 1953 році А.М. Воробйов, член-кореспондент НАН України став директором новоствореного Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця. З 1956 до 1966 року академік НАН України А. Ф. Макарченко очолював інститут. За цей час було створено відділи електрофізіології (під керівництвом академіка НАНУ Д.В. Воронцова), загальної фізіології (на чолі з академіком П.Г. Костюком), біофізики (під керівництвом члена-кореспондента НАНУ А.А. Городецького), фізіології старіння (голова – доктор медичних наук Н.В. Лауер) та інші. З 1966 по 2010 рік інститут очолював академік НАНУ П.Г. Костюк. З 2011 року академік НАНУ O.O. Кришталь є директором інституту. Наукова діяльністьІнститут фізіології ім. О.О. Богомольця є науково-дослідним центром в галузі молекулярної фізіології, біофізики, нейрофізіології, патологічної фізіології. В інституті вперше в колишньому Радянському Союзі було застосовано мікроелектроди для дослідження структурно-функціональної організації нейронних центрів, біофізичних і молекулярних механізмів нейронного збудження і гальмування. Були розроблені і застосовані методи внутрішньоклітинного діалізу соми клітини для дослідження мембранних і молекулярних механізмів нервових функцій клітин. Були отримані нові дані про фізичні та хімічні процеси в нервових і м'язових клітинах, механізми синаптичної передачі, про іонні механізми збудження. Було виявлено порядок участі та відповіді на подразнення різними групами нейронів кори, а також механізми гальмівних процесів в корі головного мозку. Було визначено модулюючий вплив різних частин мозку на серцево-судинні рефлекси, взаємозв'язок між центральними та периферичними механізмами регуляції тонусу судин при функціональному навантаженні. Було розроблено оригінальні моделі гострого дистрофії міокарда, що призводить до шоку. Важливі дані були отримані про імуногенні порушення серцево-судинної системи. Були розроблені новий комплекс методів визначення ефективності, стан і рівень підготовки спортсменів, методи функціональної діагностики серцево-судинних і респіраторних захворювань. Нові методи дослідження вищої нервової діяльності людини були запропоновані і відповідне обладнання було розроблено. Були виконані дослідження з визначення інтенсивності праці, по розробці фізіологічних критеріїв професійного відбору. Був розроблений метод оптимізації дози мінеральної води "Нафтуся", що дозволило підвищити ефективність курортного лікування хвороб нирок і печінки. В Інституті працює аспірантураПрийом документів відбувається з 25 червня до 10 вересня. Наші нові статтіБіологічно активні сполуки, що містяться в коноплях, є об'єктом активного наукового дослідження. Причиною цього є не лише психоактивність деяких їх складників, а й високий терапевтичний потенціал канабіноїдів. Одним з них є канабідіол (CBD) - непсихоактивний компонент конопель. Дослідження таких сполук в Україні вкрай ускладнене надмірною законодавчою зарегульованістю обігу конопель та канабіноїдів. Тим не менш, експериментальна робота ведеться і у нашому Інституті, зокрема у відділі фізико-хімічної біології клітинних мембран. У опублікованій цього року роботі вивчали ефекти канабідіолу на серцевий м'яз. Виявилося, що ця сполука впливає на ряд йонних каналів, і це може змінювати збудливість кардіоміоцитів. Результати експериментів та моделювання показали, що у низьких концентраціях CBD здатен подовжувати тривалість потенціалу дії серцевих клітин. Натомість, у високих дозах ефект є протилежним, що обумовлене, головним чином, блокуванням натрієвих та кальцієвих каналів. Обидва зареєстровані ефекти можуть спричиняти серцеву аритмію. Автори роботи зазначають, що отримані дані слід враховувати при призначенні препаратів на основі канабідіолу пацієнтам із вродженими вадами серцевих йонних каналів або тим, хто приймає ліки, що змінюють збудливість серцевого м'язу. Cannabidiol Inhibits Multiple Ion Channels in Rabbit Ventricular Cardiomyocytes // Frontiers in Pharmacology Відео про наш Інститут і аспірантуру! Рекламуйте їх у мережі! Офіційне промо-відео Інституту фізіологіїПригоди аспіранта в Інституті фізіології
|
