Головна сторінка

(Difference between revisions)
Jump to: navigation, search
(Історична довідка)
Line 25: Line 25:
 
У 1953 році А.М. Воробйов, член-кореспондент НАН України став директором новоствореного Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця. З 1956 до 1966 року академік НАН України А. Ф. Макарченко очолював інститут. За цей час було створено відділи електрофізіології (під керівництвом академіка НАНУ Д.В. Воронцова), загальної фізіології (на чолі з академіком П.Г. Костюком), біофізики (під керівництвом члена-кореспондента НАНУ А.А. Городецького), фізіології старіння (голова – доктор медичних наук Н.В. Лауер) та інші.  
 
У 1953 році А.М. Воробйов, член-кореспондент НАН України став директором новоствореного Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця. З 1956 до 1966 року академік НАН України А. Ф. Макарченко очолював інститут. За цей час було створено відділи електрофізіології (під керівництвом академіка НАНУ Д.В. Воронцова), загальної фізіології (на чолі з академіком П.Г. Костюком), біофізики (під керівництвом члена-кореспондента НАНУ А.А. Городецького), фізіології старіння (голова – доктор медичних наук Н.В. Лауер) та інші.  
  
З 1966 по 2010 рік інститут очолював академік НАНУ П.Г. Костюк. З 2011 року академік НАНУ O.O. Кришталь є директором інституту.
+
З 1966 по 2010 рік інститут очолював академік НАНУ П.Г. Костюк. У 2011-2021 рр. інститутом керував академік НАНУ O.O. Кришталь. З 2021 року директором інституту є академік НАН М. С. Веселовський.
  
 
'''Академіком П.Г. Костюком та його учнями Кришталем О.О., Підоплічко В.І., Веселовським М.С. та іншими співробітниками були вперше в світі розроблені і застосовані методи внутрішньоклітинного діалізу соми клітини для дослідження мембранних і молекулярних механізмів функцій нервових клітин.'''
 
'''Академіком П.Г. Костюком та його учнями Кришталем О.О., Підоплічко В.І., Веселовським М.С. та іншими співробітниками були вперше в світі розроблені і застосовані методи внутрішньоклітинного діалізу соми клітини для дослідження мембранних і молекулярних механізмів функцій нервових клітин.'''

Revision as of 16:07, 10 September 2021


Офіційний сайт Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
Офіційних сторінок Інституту у Фейcбуці немає
Телеграм канал новин від інформаційного відділу - https://t.me/biph_inform


Asp-2021small.gif

Інститут починає набір в аспірантуру


Новини

DFG workshop 12.10.21-01.jpg

12-13 жовтня 2021 р. в нашому Інституті в рамках спільного грантового проєкту DFG “Resilient Systems for Real Time Prediction of Epileptic Seizures” відбувся україно-німецький науковий семінар за участі представників одного зі світових лідерів у галузі мікро- та наноелектроніки Leibniz Institute for High Performance Microelectronics (IHP) та науковців нашого Інституту. Головним результатом зустрічі стала рамкова угода про створення проєкту щодо розроблення мініатюрного приладу, що передвіщатиме епілептичні напади.

Про подію детальніше



Den zakhysnykiv.jpeg
Вітаємо захисниць та захисників України!

Серед наших співробітників також є колишні військовослужбовці, у тому числі й ті, хто захищав нас в зоні АТО/ООС. І ми щиро вдячні їм за можливість мирно працювати у столиці нашої країни.

Слава Україні та тим, хто її захищає!


Популяризуємо наукове знання!

  • інтерв'ю з радником дирекції, завідувачем відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран академіком О.О. Кришталем - про відновлення нервових клітин, звідки в мозку беруться думки, чи можна мозок натренувати на кращу продуктивність, як старіє мозок та інші цікаві речі
  • інтерв'ю з завідувачем відділу загальної та молекулярної патофізіології, доктором медичних наук В. Є. Досенком - про те, як працює імунітет

Інститут отримав повнотекстовий доступ до матеріалів видавництва Bentham Science:

Для цього потрібно пройти реєстрацію на сайті видавництва, вказавши інститутську електронну адресу. Доступ працює з локальної мережі інституту в тестовому режимі до 15 грудня.

Багато журналів видавництва мають біомедичну спрямованість. Цього року співробітники відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран опублікували оглядову статтю у журналі Current Neuropharmacology (IF=7.4, Q1 in Pharmacology & Pharmacy) - вона присвячена відкритим в інституті протон-чутливим йонним каналам.


Nobel-2021.jpg
Нобелівський комітет визначив лауреатів Нобелівської премії 2021 з фізіології та медицини. Цього року премію отримали Девід Джуліус та Ардем Патапутян "за відкриття рецепторів температури та дотику". Девід Джуліус відкрив рецептор капсаїцину (TRPV1) та ідентифікував рецептор TRPM8, який активується холодом. Ардем Патапутян працював над визначенням рецепторів, які активуються механічними подразниками, та ідентифікував Piezo1 і Piezo2 – іонні канали, які активуються під час тиску на клітинні мембрани.

З обома зазначеними рецепторами працюють дослідники нашого Інституту. З різноманіттям та функціями TRPV1 рецепторів можна ознайомитися, зокрема, з оглядової статті завідувача відділу нервово-м'язової фізіології Ярослава Михайловича Шуби. Також з TRPV1 та TRPA1 рецепторами працюють співробітники відділу Біофізики іонних каналів, оглядові статті, що стосуються TRPV1 та TRPA1 рецепторів можна прочитати у Фізіологічному журналі, який видається нашим Інститутом.


BIPH visit photo 2021-10-05 19-27-10.jpg

5 жовтня Інститут відвідали студенти 1-3 курсів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з яким у нас давня співпраця. Із напрямками своїх досліджень та методами ознайомили відділи цитології, нервово-м'язової фізіології, молекулярної біофізики, сенсорної сигналізації та фізико-хімічної біології клітинних мембран. Маємо надію на поповнення рядів наших молодих вчених.


56-та НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПАТОЛОГІЇ» «23» листопада 2021 р. Деталі тут


30.09.2021 Конкурси програми Європейського Союзу «Горизонт Європа»


30 вересня 2021 року відбулися вибори до Вченої ради Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України. За результатами прямого таємного голосування до складу Вченої ради увійдуть вчені Інституту, які були зазначені в списку для голосування, запропонованого засіданням завідуючих відділів Інституту. Результати голосування: список підтримали 90 голосів (59%), не підтримали 63 голоси (41%).
Вітаємо колег нової Вченої ради!


Шановні колеги!

  • 30 вересня (четвер) о 14.00 год відбудуться загальні збори наукових працівників Інституту для проведення виборів Вченої Ради. Таємне голосування буде змішаного типу, а саме, буде проходити в системі зум-конференції та за паперовими бюлетенями відповідно до списків, що надали завідуючі відділами. Вибір процедури голосування не можна змінити.

Засідання завідуючих відділів Інституту Фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України запропонувало наступний список для голосування:
1. Білан П.В., проф., д.б.н., зав. відділу
2. Блашків Т.В., д.б.н.
3. Веселовський М.С., академік НАНУ, директор
4. Голова Ради молодих вчених
5. Досенко В.Є., проф., д.м.н., зав. відділу
6. Костюков О.І., проф., д.б.н., зав. відділу
7. Кришталь О.О., академік НАНУ, зав. відділу
8. Левашов М.І., проф., д.м.н., зав. відділу
9. Лук'янець О.О., проф., д.б.н., заступник директора
10. Магура І.С., академік НАНУ
11. Максимюк О.П., к.б.н., заступник директора
12. Маньковська І.М., проф., д.м.н.
13. Моісеєнко Є.В., проф., д.м.н.
14. Портніченко А.Г., д.м.н.
15. Портніченко В.І., д.м.н.
16. Прудніков І.М., к.б.н., зав. лаб.
17. Пурнинь О.Е., голова профспілки
18. Розова К.В., д.б.н., зав. відділу
19. Сагач В.Ф., чл-кор. НАНУ, зав. відділу
20. Скибо Г.Г., чл-кор. НАНУ, зав. відділу
21. Соткіс Г.В., к.б.н., голова комітету з біомедичної етики
22. Федулова С.А., проф., д.б.н. зав. лаб.
23. Чернінський А.О., к.б.н., зав. відділу
24. Шиш А.М., к.б.н., вчений секретар
25. Шуба Я.М., академік НАНУ, зав. відділу
26. Янчій Р.І., проф., д.б.н., зав. відділу

В цей список також входить 1/4 із загальної кількості = 6 членів (квота директора), що призначаються його наказом. А саме:
1. Блашків Т.В., д.б.н.
2. Портніченко А.Г., д.м.н.
3. Портніченко В.І., д.м.н.
4. Маньковська І.М., проф., д.м.н.
5. Моісеєнко Є.В., проф., д.м.н.
6. Соткіс Г.В., к.б.н., голова комітету з біомедичної етики

Запрошуємо всіх співробітників прийняти участь у голосуванні!

Голосування паперовими бюлетнями відбудеться у залі засідань Вченої ради (212, адмін. корпус), онлайн - в zoom конференції (Ідентифікатор конференції: 854 6731 6528; Код доступу: 066931). Будь ласка, переконайтеся, що в налаштуваннях ZOOM зазначені ваші справжні прізвише та ім'я, інакше модератор не зможе вас впустити.


20.09.2021 НАН України оголошує конкурс на здобуття грантів дослідницьким лабораторіям або групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки у 2022-2023 рр. Подробиці за посиланням. Актуально до 20 жовтня 2021 р.


17.09.2021 Вебінар МОН України щодо конкурсного відбору проєктів у межах зовнішнього інструменту допомоги ЄС Захід відбудеться 21 вересня 2021 року. Реєстрація триватиме до 20 вересня включно


Грантова програма "NEUROTWIN" запрошує до серії біосемінарів Університету Уппсали. Доповідач цього тижня - Assist. Professor Michael Landre, який прочитає лекцію на тему "Untangling complex interactions with mass spectrometr". Thursday, 16th Sept, 10:00-10:45 am (Kyiv time). Zoom https://uu-se.zoom.us/j/68209194308


NEUROTWIN запрошує всіх науковців, зацікавлених у світловій та електронній мікроскопії, на онлайн-курс Національної інфраструктури мікроскопії Швеції, який відбудеться 22-24 вересня. Cторінка курсу. Реєстрація триває до 20 вересня. За додатковою інформацією звертайтесь до доктора Ольги Носової: olga.kononenko@farmbio.uu.se


З 9 вересня по 28 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Національна агенція академічних обмінів Республіки Польща (NAWA) проводять конкурс спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів на 2022-2023 роки, серед тем якого є науки про життя, нові технології, здоров’я та запобігання найпоширенішим хворобам, біотехнології, біоінжиніринг та генетика. Подробиці на сайті МОН.


Компанія Clarivate продовжує цикл освітніх подій, присвячений навичкам користування її продуктами:
7 вересня 2021 Результативність та звітність за даними Web of Science
7 вересня 2021 Нові дані, метрики та інтерфейс у Journal Citation Reports
8 вересня 2021 Швидке і коректне оформлення публікації з EndNote
9 вересня 2021 Нові та старі можливості Web of Science Core Collection
Подробиці на сайті компанії.


Грантова програма "NEUROTWIN" запрошує до серії біосемінарів Університету Уппсали. Доповідач цього тижня - Dr. Joar Gutestam, який прочитає лекцію на тему "Neuroimaging of Addiction." До зустрічі 9 вересня 2021 р. о 10:00.в Zoom https://uu-se.zoom.us/j/68209194308


Академік Анатолій Загородній: «Потрібно змінити підхід до розуміння ролі науки у розвитку держави» Інтерв’ю інтернет-виданню «Дзеркало тижня. Україна»


Грантова програма "NEUROTWIN" запрошує до серії біосемінарів Університету Уппсали, яка відновиться цього четверга, 2 вересня о 10:00. Доповідач цього тижня - професор Роберт Фредрікссон, який прочитає лекцію на тему «Роль везикулярного транспортера поліаміну у регуляції пам’яті та LTP». До зустрічі в Zoom https://uu-se.zoom.us/j/68209194308


Vitannya.jpg

Вітальне слово Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього до науковців з нагоди 30-ої річниці Незалежності України


Platon Kostyuk memory table.jpg

Шановні колеги та друзі нашого інституту!

Сьогодні, 20 серпня ми відмічаємо 97-му річницю з дня народження видатного вченого, академіка НАН України, колишнього директора та розбудовника нашого інституту Платона Григоровича Костюка.

Його внесок у розвиток світової електрофізіології важко переоцінити. Заснована ним наукова школа молекулярної фізіології та біофізики виховала чимало знаних в Україні та світі науковців. Науковий доробок Платона Григоровича входить у 10-ку найкращих за рівнем цитування серед українських вчених. Його учнями заснований фонд імені Костюка та однойменна премія за кращі наукові роботи в галузі біомедицини, яка щороку вручається в нашому інституті. Його ім'я також носить премія Національної академії наук України "за видатні наукові роботи в галузі фізіології, біофізики і нейрофізіології", яку вже тричі було вручено колективам учених з нашого інституту.

Життєпису та науковому спадку Платона Григоровича присвячено чимало публікацій, зокрема монографія Neurophysiological Essays of Platon Kostyuk and his Students, що вийшла друком цього року, з якою можна ознайомитися у бібліотеці нашого інституту. А короткий нарис його життя та творчості можна знайти у статті "Пам'яті академіка П. Г. Костюка".



20 серпня (п'ятниця) о 11:00 в аудиторії 214 відбудеться семінар на тему "Astroglial control of rapid excitatory transmission" Доповідач Prof Dmitri Rusakov UCL Queen Square Institute of Neurology, London, UK Семінар також транслюватиметься у Zoom https://us02web.zoom.us/j/82627317469 Семінар є частиною проєкту Neurotwin.


13.08.2021 Конкурси на здобуття стипендій Президента України для молодих вчених та стипендій НАН України для молодих вчених Конкурси оголошуються з 1 вересня 2021 року. Матеріали від наукових установ на претендентів на здобуття цих стипендій прийматимуться до 20 вересня 2021 року


13.08.2021 Інтерв’ю Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього газеті «Урядовий кур’єр» (№156 (7024), 13 серпня 2021 року) "«Академія має величезний потенціал, і національний інтерес України – в тому, щоб цей потенціал реалізувати»"


11.08.2021 Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України відвідали президент Польської Академії Наук професор Єжи Душинський та виконуючий обов’язки директора Представництва Польської академії наук у Києві Матеуш Бялас. Відбулася зустріч гостей із дирекцією де обговорювалися питання наукової інформаційної підтримки важливості вакцинації від COVID-19 та співробітництва між польськими та українськими вченими. На зустрічі також був присутній заступник начальника Відділу міжнародних зв’язків НАН України Сергій Максимчук

ZustrichDuzhinski.jpeg


Національна академія наук України (НАН України) та Національна академія наук Білорусі (НАН Білорусі) відповідно до укладеної між ними Додаткової угоди №1 до Договору про співробітництво між Національною академією наук України та Національною академією наук Білорусі оголошують черговий спільний конкурс україно-білоруських науково-дослідницьких проєктів на 2022 - 2023 роки.

Конкурс науково-дослідницьких проєктів, що спільно виконуються колективами українських та білоруських учених, проводиться за наступними науковими напрямами:

  • (01) фізика
  • (02) біологічні науки, біотехнології (у т.ч. медичні)
  • (03) нові речовини та матеріали

Телефон для довідок (НАН України): (044) 239-65-96 E-mail: atamanenko@nas.gov.ua


Учені нашого Інституту залучені до проведення численних науково-популярних заходів, одним з яких є "Народні читання ім. Тржаска-Хржонщевського". Співробітники відділу загальної та молекулярної патофізіології Віктор Досенко, Василь Нагібін і Денис Пашевін розкажуть в його рамках про Covid-19, ВІЛ-інфекцію, туберкульоз та інші небезпечні і, на жаль, актуальні хвороби. Більше інформації на сторінці події в мережі фейсбук


23.07.2021 Інститут Високогірної Пульмонології і патології (Болівія) написав спогади присвячені докторці Тетяні Серебровській.


15.07.2021 Інститут відвідали переможці Нейроконкурсу - змагання серед школярів з нейронаук. Юні мозкознавці побували в лабораторіях відділів фізико-хімічної біології клітинних мембран, сенсорної сигналізації, молекулярної біофізики, цитології, загальної та молекулярної патофізіології, а також музеї Богомольця. Вони ознайомилися із напрямками наукових досліджень та поспілкувалися із співробітниками. Маємо надію, що невдовзі побачимо цих талановитих молодих людей серед студентів, які виконують на базі нашого інституту курсові та дипломні роботи. Екскурсія була організована національним координатором Нейроконкурсу, с.н.с. відділу ФХБКМ А. Чернінським. Від 2016 року фінальне змагання Нейроконкурсу проходить в нашому інституті. Конкурс підтримується інститутською програмою Neurotwin, Малою академією наук, Українським товариством нейронаук та Науковим товариством Шевченка (США). Цьогорічна переможниця- учениця київської школи №125 Вікторія Виджак - представлятиме Україну на Міжнародному змаганні International Brain Bee, що буде організоване онлайн.


14.07.2021 Вітаємо колектив співробітників відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран під керівництвом Анни-Малгожати Котлярової із перемогою в конкурсі науково-дослідних робіт молодих учених НАН України (2021-2022 рр.) із проєктом "Фармакологічна чутливість та експресія катіонних каналів великої провідності у ядрах клітин різного типу". Відповідальні виконавці: Анна-Малгожата Борисівна Котлярова та Олена Адамівна Котик.


13.07.2021 Оголошено конкурсний відбір для участі у програмі постдокторальних досліджень у НАН України. Актуально до 20.07.21. Вимоги тут


09.07.2021 НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ОГОЛОШУЄ КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ВИДАТНИХ УЧЕНИХ УКРАЇНИ Деталі тут


08.07.2021 Вебінар для майбутніх учасників конкурсу "НАУКА ДЛЯ БЕЗПЕКИ І СТАЛОГО РОЗВИТКУ" СЕРЕДА, 14 ЛИПНЯ 2021 Р. О О 10:00 UTC+03 Зареєструватись тут


08.07.2021 Національний фонд досліджень України оголосив конкурс “Наука для безпеки і сталого розвитку України”. Дата та час початку подання заявок: 14.07.2021, 00:01 за київським часом. Дата та час завершення подання заявок: 12.08.2021, 23:59 за київським часом. Більше інформації про конкурс за посиланням


В Україні 29 червня почався запис на бета-тест COVID-сертифікатів у сервісі "Дія". Прийняти участь у тестуванні зможе будь-який українець, отримавши дві дози вакцини


Міністерство охорони здоров'я розпочало кампанію з вакцінації організованих колективів співробітників чисельністю більше 50 осіб. Наш інститут має шанси взяти у ній участь. Очікується використання вакцини Comirnaty від Pfizer-BioNTech. Адміністрація інституту створює списки охочих. Для цього просимо заповнити форму https://forms.gle/kGfViNnBqLMCHeTe9 до 10 липня включно. Подальша інформація буде надходити електронною поштою.

В разі виникнення питань, звертайтеся до відповідальної особи - Ілони Ченцової: secretar@biph.kiev.ua +380 66 7668826


  • Шановні колеги! Партнер проекту NEUROTWIN - професор Георгій Бакалкін (група молекулярної нейропсихофармакології, Департмент фармацевтики та біологічних досліджень, Університет Уппсала, Швеція) запрошує співробітників Інституту та всіх бажаючих на цикл онлайн - семінарів з біологічних наук, які будуть проходити по четвергах. Доповідач цього тижня:

17.06.2021 р . (четвер) о 10.00 PhD Student Iliana K Kerzeli (Immuno-oncology Research Group, Dept. of Pharmaceutical Biosciences): Single-cell RNAseq and longitudinal proteomic analysis of a novel semi-spontaneous urothelial cancer model

Meeting ID: 637 4402 8735 Passcode: farmbio Приєднатись


10.06.2021 Вітаємо Миколу Сергійовича Веселовського
з призначенням на посаду Директора Інституту Фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України!

Вітаємо.png


Вийшла друком монографія співробітників Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України "Neurophysiological Essays of Platon Kostyuk and his Students" за редакцією академіка НАН України О.О. Кришталя та доктора біологічних наук О.О. Лук’янець.

Монографія присвячена всесвітньовідому вченому нейрофізіологу та біофізику академіку Платону Григоровичу Костюку. Вона містить розділи, написані як самим П.Г. Костюком, так і його учнями. Наукова школа академіка Костюка дуже велика та всесвітньо відома, багато його учнів зараз працюють у відомих лабораторіях світу, дехто став керівником наукових лабораторій за кордоном, інші ж ефективно працюють в Україні.

Монографія підготовлена англійською мовою. Вона містить наукові дані досліджень в області сучасної молекулярної, клітинної та теоретичної нейрофізіології та біофізики, тому буде корисною фахівцям науковцям, викладачам, аспірантам і студентам, котрі працюють в зазначених галузях біології та медицини. Крім наукових відомостей, монографія містить спогади учнів П. Г. Костюка.

Neurophysiological Essays of Platon Kostyuk and his Students; O. Krishtal, E. Lukyanetz eds. Kyiv: Bogomoletz Institute of Physiology of National Academy of Sciences of Ukraine, PH “Akademperiodyka”, 2020. pp. 306. ISBN: 978-966-360-420-6

Ознайомитися із монографією буде можна у бібліотеці нашого інституту.



  • 22.06.2021 - 03.07.2021 р. Одеський національний університет імені І.І. Мечникова проводить XVІ Міжнародну Літню школу "Молекулярна біологія, біотехнологія та біомедицина" для молодих учених. В рамках Літньої школи 5-6 липня буде проведено конференцію для молодих учених. Детальна інформація

Вітаємо завідувача відділу нервово-м'язової фізіології д.б.н. Ярослава Михайловича Шубу із обранням у дійсні члени (академіки) НАН України по Відділенню біохімії, фізіології і молекулярної біології, а також із входженням до Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій!

Інформація про вибори на сайті НАН України та Наукового комітету.



Історична довідка


Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця Національної академії наук (НАН) України був заснований 1953 року в результаті злиття Інституту експериментальної біології і патології (ІЕБП) Міністерства охорони здоров'я Української РСР та Інституту клінічної фізіології (ІКФ) Академії наук Української РСР.

Обидва інститути були засновані у 1931 – 1934 роках в результаті ініціативи академіка О.О. Богомольця, всесвітньо відомого вченого, який був директором і науковим керівником цих двох установ до 1946 року. Протягом 1946 – 1953 років керували інститутами експериментальної біології і патології та клінічної фізіології відповідно – О.О. Богомолець та Р.Е. Кавецький.

Наукова діяльність інститутів мала велике значення для розвитку фізіології. В цих інститутах вивчались та досліджувались алергія, імунітет, гіпоксія і розвиток пухлин, а також найбільш важливі питання ендокринології, геронтології та геріатрії. На основі наукових досліджень O.O. Богомольця створено оригінальні концепції, які стали важливими віхами у розвитку деяких областях фізіології. Серед них є фізіологія сполучної тканини, ефекти переливання крові, реактивність організму, цитотоксичних сироваток та інше.

У 1953 році А.М. Воробйов, член-кореспондент НАН України став директором новоствореного Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця. З 1956 до 1966 року академік НАН України А. Ф. Макарченко очолював інститут. За цей час було створено відділи електрофізіології (під керівництвом академіка НАНУ Д.В. Воронцова), загальної фізіології (на чолі з академіком П.Г. Костюком), біофізики (під керівництвом члена-кореспондента НАНУ А.А. Городецького), фізіології старіння (голова – доктор медичних наук Н.В. Лауер) та інші.

З 1966 по 2010 рік інститут очолював академік НАНУ П.Г. Костюк. У 2011-2021 рр. інститутом керував академік НАНУ O.O. Кришталь. З 2021 року директором інституту є академік НАН М. С. Веселовський.

Академіком П.Г. Костюком та його учнями Кришталем О.О., Підоплічко В.І., Веселовським М.С. та іншими співробітниками були вперше в світі розроблені і застосовані методи внутрішньоклітинного діалізу соми клітини для дослідження мембранних і молекулярних механізмів функцій нервових клітин.


Наукова діяльність

Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця є науково-дослідним центром в галузі молекулярної фізіології, біофізики, нейрофізіології, патологічної фізіології. В інституті вперше в колишньому Радянському Союзі було застосовано мікроелектроди для дослідження структурно-функціональної організації нейронних центрів, біофізичних і молекулярних механізмів нейронного збудження і гальмування. Академіком П.Г. Костюком та його учнями Кришталем О.О., Підоплічко В.І., Веселовським М.С. та іншими були розроблені і застосовані методи внутрішньоклітинного діалізу соми клітини для дослідження мембранних і молекулярних механізмів нервових функцій клітин. Були отримані нові дані про фізичні та хімічні процеси в нервових і м'язових клітинах, механізми синаптичної передачі, про іонні механізми збудження. Було виявлено порядок участі та відповіді на подразнення різними групами нейронів кори, а також механізми гальмівних процесів в корі головного мозку.

Було визначено модулюючий вплив різних частин мозку на серцево-судинні рефлекси, взаємозв'язок між центральними та периферичними механізмами регуляції тонусу судин при функціональному навантаженні. Було розроблено оригінальні моделі гострого дистрофії міокарда, що призводить до шоку. Важливі дані були отримані про імуногенні порушення серцево-судинної системи.

Були розроблені новий комплекс методів визначення ефективності, стан і рівень підготовки спортсменів, методи функціональної діагностики серцево-судинних і респіраторних захворювань. Нові методи дослідження вищої нервової діяльності людини були запропоновані і відповідне обладнання було розроблено. Були виконані дослідження з визначення інтенсивності праці, по розробці фізіологічних критеріїв професійного відбору. Був розроблений метод оптимізації дози мінеральної води "Нафтуся", що дозволило підвищити ефективність курортного лікування хвороб нирок і печінки.

В Інституті працює аспірантура

Прийом документів відбувається з 25 червня до 10 вересня.

Наші нові статті

Протон-чутливі йонні канали (ASIC) - важливий синаптичний компонент, а їх існування вперше показано в стінах нашого інституту. Експериментальне вивчення ролі ASIC триває у тому числі і у відділі фізико-хімічної біології клітинних мембран. Його співробітники опублікували оглядову статтю, присвячену цій темі.

Наразі відомо, що ASIC є не екзотичним механізмом, натомість їх можна знайти практично в усіх ділянках мозку: мигдалині (емоційна пам'ять та навчання), гіпокампі (формування пам'яті, орієнтування у просторі), мозочку (координація рухів), стріатумі, стовбурі, неокортексі тощо. Протони не є головними медіаторами, але вони здатні модулювати роботу майже кожного синапсу. Головним чином ASIC впливають на роботу глутаматної та ГАМК медіаторних систем. Що ускладнює розуміння їхнього значення - роль в роботі синапсів залежить від конкретної мозкової структури: десь вони залучені до довготривалої синаптичної потенціації, а десь - довготривалої синаптичної депресії. Відомо, що ASIC залучені у процесах моторного навчання, формування страху та його забування, у вроджених емоційних реакціях, а також у формуванні умовних рефлексів на основі позитивного підкріплення.

Порушення роботи ASIC є компонентом формування нервових розладів, а фармакологічний вплив на їхнє функціонування може мати терапевтичне значення. Показано, що зміна активності цих рецепторів може бути антидепресантною, протисудомною (боротьба з епілепсією), ефективною при лікуванні інсультів, хвороби Альцгеймера та навіть наркотичних залежностей. Все це робить подальше вивчення ASIC перспективним щодо винайдення новітніх лікарських засобів, а значить - збільшення якості життя людства.

Статтю опубліковано у рейтинговому журналі Current Neuropharmacology (імпакт-фактор 7.4): Acid-Sensing Ion Channels: Focus on Physiological and Some Pathological Roles in the Brain // Current Neuropharmacology


Вийшла друком монографія співробітників Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України "Neurophysiological Essays of Platon Kostyuk and his Students" за редакцією академіка НАН України О.О. Кришталя та доктора біологічних наук О.О. Лук’янець.

Монографія присвячена всесвітньовідому вченому нейрофізіологу та біофізику академіку Платону Григоровичу Костюку. Вона містить розділи, написані як самим П.Г. Костюком, так і його учнями. Наукова школа академіка Костюка дуже велика та всесвітньо відома, багато його учнів зараз працюють у відомих лабораторіях світу, дехто став керівником наукових лабораторій за кордоном, інші ж ефективно працюють в Україні.

Монографія підготовлена англійською мовою. Вона містить наукові дані досліджень в області сучасної молекулярної, клітинної та теоретичної нейрофізіології та біофізики, тому буде корисною фахівцям науковцям, викладачам, аспірантам і студентам, котрі працюють в зазначених галузях біології та медицини. Крім наукових відомостей, монографія містить спогади учнів П. Г. Костюка.

Neurophysiological Essays of Platon Kostyuk and his Students; O. Krishtal, E. Lukyanetz eds. Kyiv: Bogomoletz Institute of Physiology of National Academy of Sciences of Ukraine, PH “Akademperiodyka”, 2020. pp. 306. ISBN: 978-966-360-420-6

Ознайомитися із монографією можна у бібліотеці нашого інституту.


В нашому інституті активно вивчається будова та функціонування синапсів - місця взаємодії нервових клітин. Порушення розвитку та функціонування цих структур лежить у основі численних патологій.

У роботі, виконаній за участі співробітників відділу цитології, досліджено біогенез деяких попередників пресинаптичних структур (білків активної зони та синаптичних пухирців) у тілі нейрона. Зокрема вивчено їх експорт та сортування, які відбуваються у транс-частині комплексу Гольджі під контролем малої ГТФ-ази Rab2. Показано, що інактивація Rab2 сприяє накопиченню білків пресинаптичних структур у сомі нейрону, а це має наслідком відповідний їх дефіцит у пресинаптичних терміналях. Позитивна реакція ектопічного матеріалу на LAMP1, білок мембран лізосом, вказує на спільність ланок процесів траспортування цих органел та матеріалу пресинаптичних структур. Встановлено, що Rab2 впливає на активність Arl8, лізосомального білка-адаптора, що контролює транспорт попередників пресинаптичних структур по аксону.

Зміни роботи Rab2 спостерігаються за таких патологій нервової системи як дефіцит пам'яті, розлади аутистичного спектру та шизофренія. Відтак, отримані знання мають важливе значення для розуміння молекулярно-біологічних механізмів розвитку та корекції таких хвороб.

Rab2 regulates presynaptic precursor vesicle biogenesis at the trans-Golgi // J Cell Biol (2021) 220 (5): e202006040



Електричні властивості нейронів та інших збудливих клітин визначаються наявністю в їхніх клітинних мембранах йонних каналів - білкових пор, через які можуть протікати йонні струми. Завідувач відділу нервово-м'язової фізіології д.б.н. Ярослав Шуба опублікував огляд, присвячений функціям іонного каналу з родини транзиторного рецепторного потенціалу - TRPV1. Найбільше TRPV1-канал відомий як такий, що активується капсаїцином - діючою речовиною гіркого перцю чілі, спричиняючи відповідні пекучі відчуття. Окрім капсаїцину та подібних сполук (ванілоїдів), даний канал реагує і на високу температуру, являючись ключовою ланкою больового реагування на опіки. На активність TRPV1 також впливають численні ендогенні медіатори запалення та інші біохімічні посередники, що робить цей канал важливим фактором больової сигналізації. Крім цього, активація TRPV1 у чутливих нервових волокнах, що інервують різні внутрішні органи, приводить до вивільненню з них біологічно активних нейропетидів, які у свою чергу впливають на функцію цих органів. Проте, TRPV1 канали також можуть експресуватися і за межами чутливих нейронів, і там їхня роль не очевидна. Наприклад, вони трапляються у скелетних м’язах, деяких типах гладеньких м’язів, епітеліальних, імунних та жирових клітинах. Даний огляд має на меті саме чітке розділення нейрогенних та не-нейрогенних ефектів активації TRPV1 каналів.

Beyond Neuronal Heat Sensing: Diversity of TRPV1 Heat-Capsaicin Receptor-Channel Functions // Front. Cell. Neurosci.



Гіпокамп є важливою мозковою структурою, що відповідає за формування пам'яті. Він ж має ряд особливостей, зокрема, його нейрональні ланцюги організовані так, що формують замкнені кола, в яких мандрує збудження. З одного боку, це працює як основа короткочасної пам'яті. З іншого - створює передумови до ненормальної, патологічної синхронізації циклів збудження та гальмування, що лежить в основі розвитку поширеної неврологічної патології - епілепсії. "Звичайним" способом комунікації та передачі інформації між нейронами є синапси - спеціалізовані надскладні клітинні контакти. Але чи лише синапстична передача залучена до епілептогенезу?

Результати досліджень співробітників відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран проливають світло на це цікаве і важливе питання. У експериментах на свіжоізольованих зрізах гіпокампу щурів було проведене як повне, так і часткове фармакологічне виключення синаптичної передачі. Виявилося, що навіть із повністю заблокованими синапсами, епілептоподібні розряди у препаратах гіпокампу все рівно вдавалося викликати. Детальний аналіз показав, що в разі вимкнення головних медіаторних систем гіпокампу - глутаматної та ГАМКергійної - епілептиформну синхронізацію забезпечує робота нікотинових холінорецепторів. При цьому, їхній блокатор мекаміламін припиняє таку патологічну синхронізацію. І це не лише розширює наші знання про клітинні механізми виникнення епіепсії, а й дає нові способи фармакологічного лікування цієї патології.

Mecamylamine inhibits seizure-like activity in CA1-CA3 hippocampus through antagonism to nicotinic receptors // PLoS ONE 16(3): e0240074



Пошук нових способів лікування є важливим напрямком біомедичних досліджень. Одним з них є фотодинамічна хемотерапія, яка полягає у введенні в організм спеціальних сполук, активація яких відбувається під дією світла. В такий спосіб можна контролювати досить точно час та інтенсивність впливу.

Одним з важливих етапів тестування нових ліків є перевірка їх на безпечність. Колектив авторів за участю співробітників відділу імунофізіології протестував особливі золото-вмісні наночастинки на функціонування репродуктивної функції самців щурів. Було виявлено ряд негативних відмін, що слід враховувати при подальших розробках лікування за допомогою золото-вмісних наночастинок.

Effect of gold nanocomposite treatment on male reproductive function // Appl Nanosci (2021)



Важливою проблемою сучасних біомедичних досліджень є способи ефективної доставки діючих речовин всередину певного типу клітин організму, на які вони мають подіяти. Однією з нещодавно розроблених перспективних форм доставки через мембрану являються фосфатидилхолінові ліпосоми.

В роботі авторів з відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран методом петч-клемп досліджувався ефект відомого вазорелаксанту оксиду азоту (NO), який був інкапсульований у ліпосоми з метою отримання новітнього перспективного фармакологічного модулятора одного з типі калієвих каналів - ВКСа. Ця невелика молекула NO є важливою ланкою комунікації між ендотеліальними та гладеньком’язовими клітинами кровоносних судин, стимулюючи розслаблення м’язів та розширення останніх. Дефіцит NO спостерігається при деяких патологіях, зокрема, легеневій гіпертензії. Аплікація ліпосомального NO збільшувала у гладеньком’язових клітинах легеневих артерій щурів інтегральні вихідні калієві струми дозо-залежним чином зі значенням ЕС50 0,55 ± 0,17 мкМ. Ліпосомальний NO також збільшував активність поодиноких ВКСа-каналів, збільшуючи вірогідність відкритого стану каналу та зменшуючи час перебування в закритому стані. Автори статті пояснюють дію ліпосомального NO на ВКСа канал дестабілізацією конформації білка каналу, коли він знаходиться в закритому стані, що спричинює його частіші відкривання і, відповідно, збільшує ймовірність переходу каналу у його відкритий стан.

Отримані результати мають важливе значення при розробці ліків проти артеріальної гіпертензії та інших хвороб.

Electrophysiological characterization of the activating action of a novel liposomal nitric oxide carrier on Maxi-K channels in pulmonary artery smooth muscle cells // Journal of Liposome Research



Однією з важливих проблем, що вивчаються у нашому інституті, є біль. До певної міри це відчуття є захисним, адже слугує для інформування нас про ураження частин організму та обмежує їхнє використання, що сприяє відновленню. Проте, за деяких умов нейрони, які беруть участь у передачі больової інформації, сенситизуються - стають надто чутливими, що призводить до патологічного посилення цього відчуття. Співробітники відділу сенсорної сигналізації нашого інституту опублікували оглядову статтю, присвячену ролі перебудов активності AMPA глутаматних рецепторів у такій сенситизації нейронів заднього рогу спинного мозку. Сучасні знання про внесок цих рецепторів у клітинні механізми, що призводять до розвитку хронічного болю, надають можливості для розробки цільових методів лікування цієї патології.

Spinal AMPA receptors: Amenable players in central sensitization for chronic pain therapy? // Channels, 15:1, 284-297

Відео про наш Інститут і аспірантуру! Рекламуйте їх у мережі!

Офіційне промо-відео Інституту фізіології

Пригоди аспіранта в Інституті фізіології

en:Main Page

Personal tools
Navigation
societies
additional
Views
Namespaces
Variants
Toolbox
Actions