Шуба Михайло Федорович
35 років потому М.Ф. Шуба заснував унікальний та передовий у колишньому Радянського Союзу відділ по дослідженню гладеньких м'язів. Дотримуючись традицій і принципів, та продовжуючи справу своїх відомих учителів академіків М.М.Горєва і Д.С.Воронцова, він був всесвітньо відомим дослідником у галузі фізіології та біофізики гладеньких м'язів.
Михайло Федорович народився в селі Сосово Виноградівського району Закарпатської області в багатодітній селянській родині. Закінчивши у 1953 році з відзнакою біологічний факультет Ужгородського державного університету, він протягом одного року працював шкільним учителем, а в 1954 році вступив в аспірантуру до Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця АН УРСР до відділу фізіології кровообігу та дихання. З того часу вся його наукова діяльність тісно пов'язана із Інститутом фізіології. В 1958 році після захисту кандидатської дисертації, присвяченій нервовій регуляції судинного тонусу, він переходить на постійну роботу у відділ електрофізіології, де присвячує себе цілковито вивченню проблем електрофізіологічних властивостей гладеньких м'язів, зокрема на іонній природі гальмування та збудження. Йому належить пріоритет відкриття існування прямих електричних контактів між гладеньком'язовими клітинами (нексусів) і кабельних властивостей гладеньких м'язів. Спільно зі своїм вчителем академіком Д.С.Воронцовим у 1966 він публікує монографію: "Фізичний електротон нервів і м'язів», а в наступному році захищає докторську дисертацію на тему: "Електрофізіологічні властивості гладеньких м'язів".
В наступних двох монографіях (Шуба М.Ф., Kочемасова Н.Г. "Фізіологія судинних гладеньких м'язів " (1988) і Шуба М.Ф., Гокіна Н.I., Гурковська А.В. " Механізми збудження і скорочення гладеньких м'язів мозкових судин" (1991)) підсумовано дослідження його і співробітників відділу, спрямованих на розкриття механізмів, відповідальних за формування судинного тону - задача, яка й досі знаходиться у фокусі досліджень багатьох світових лабораторій. У цих роботах було запропоновано концепцію, яка пояснювала природу фазного і тонічного скорочення гладеньких м'язів, припускаючи існування трьох типів каналів, через які проникають до гладеньком'язової клітини іони кальцію, головного ініціатора скорочення. Особливістю, цієї гіпотези було те, що вона була запропонована, за довго до можливості прямої реєстрації активності поодиноких каналів. Та на початку 80-х, впроваджуючи у відділі прогресивні методи електрофізіологічних досліджень на поодиноких клітинах, вперше було виділено іонний струм потенціалзалежних кальцієвих каналів плазматичної мембрани гладеньком’язових клітин і досліджено його основні фармако-біофізичні характеристики.
Під керівництвом М.Ф.Шуби було досліджено іонну та медіаторну природу синаптичного неадренергічного гальмування та виявлено невідоме раніше синаптичне нехолінергічне збудження в гладеньких м’язах шлунково-кишкового тракту. В останні роки важливі дані були одержані щодо мембранних та внутрішньоклітинних механізмів дії окису азоту на судинні та вісцеральні гладенькі м’язи.
Вчені багатьох країн добре знають праці М.Ф.Шуби та його співробітників. Його творчий доробок складає понад 300 опублікованих наукових праць, серед яких 3 монографії, підручники «Біофізика» та «Нервово-м’язова фізіологія». Він керівник та учасник ряду міжнародних симпозіумів, конференцій, семінарів вчених Німеччини, Англії, США, Голландії, Угорщини та інших країн. Михайло Федорович був фундатором і першим президентом Наукового товариства біофізиків України.
Водночас із науковою роботою, Михайло Федорович, завжди приділяв велику увагу питанням організації професійної підготовки та вихованню молодих кадрів. У продовж багатьох років читаєте курси лекцій з біофізики в Національному університеті імені. Тараса Шевченка і виявив себе чудовим лектором, який наочно і зрозуміло викладає найскладніші питання сучасної біофізики. За багаторічну педагогічну діяльність його нагороджено Почесним знаком «Відмінник освіти України» і у складі авторського колективу присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки за підручник «БІОФІЗИКА». Під його керівництвом виконано 6 докторських та 25 кандидатських дисертацій. Його учні плідно працюють в дослідницьких та наукових закладах України та багатьох зарубіжних країн.
Михайло Федорович був людиною широкої душі, незвичайно простий у спілкуванні, чутливий і доброзичливий, безвідмовний у допомозі тому, хто до нього звертався й разом із тим – високопринципова в оцінках і вчинках. Кожний, хто спілкувався з ним, вирішуючи будь-які питання – наукові, науково-організаційні, громадські, або слухав виступи М.Ф.Шуби, відчув на собі привабливість його особистості - високоосвіченої та високообдарованої людини, яка має ґрунтовні, енциклопедичні знання з різних галузей біології та медицини. Михайло Федорович був чуйною людиною, яка завжди намагається допомогти кожному, хто потребує його підтримки та доброго слова.
Наукова громадськість, співробітники Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України, колеги, учні, друзі з глибокою скорботою і великим болем зустріли звістку про трагічну смерть колеги. Пішов з життя талановитий вчений, який впродовж життя завжди знаходився в авангарді наукових досліджень.
Світла пам’ять про нього збережеться в серцях усіх, хто його знав і любив, а справи житимуть у ділах його численних послідовників – рідних, близьких, друзів, колег, учнів.