Головна сторінка

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
м (Про нас)
(Про нас)
Рядок 9: Рядок 9:
  
  
|style='width:420px'|<!-- права колонка -->
+
|style='width:720px'|<!-- права колонка -->
  
 
== Історична довідка ==
 
== Історична довідка ==

Версія за 17:26, 4 жовтня 2017

Про нас

UPSCongress-2019.gif



  • 17-19 квітня, 2019. 13-та Школа-семинар "Біофізічні методи досліджень" Реєстрація
  • 11–17 березня 2019 р. Тижень мозку в Україні. Програма


VM Kienko 2bord.jpg

Керівництво та Профспілковий комітет Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України з глибокою скорботою повідомляють, що 1 березня 2019 р. на 79 році пішов з життя Києнко Валерій Максимович, талановитий організатор академічної науки, заступник директора з науково-технічних питань, кандидат біологічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України.

Валерій Максимович пройшов шлях від аспіранта до заступника директора Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України. Народився Валерій Максимович 5 липня 1940 року. Наукову діяльність розпочав після закінчення у 1963 році Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця в Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця АН УРСР. З 1976 по 2016 рік Валерій Максимович займав посаду Вченого секретаря Інституту, з 2004 р. на нього також були покладені обов’язки заступника директора з науково-технічної роботи. Одночасно, у 1968-1973 роках працював в апараті Президії АН УРСР науковим співробітником-консультантом, заступником Головного ученого секретаря Президії АН УРСР.

В.М. Києнко був висококваліфікованим спеціалістом, здатним самостійно вирішувати складні науково-організаційні питання, забезпечуючи при цьому найбільшу ефективність прийнятих рішень. Валерій Максимович зробив значний внесок у підвищення ефективності наукової діяльності інституту, покращенню взаємодії між науковими підрозділами інституту, здійснював оперативне управління юридичною службою, відділом кадрів, бухгалтерією, планово-економічною службою, відділом матеріально–технічного забезпечення тощо.

Разом з великою науково-організаційною роботою В.М. Києнко плідно займався дослідницькою діяльністю. Він був кваліфікованим спеціалістом у галузі фізіології вищої нервової діяльності. Результати його досліджень мають важливе значення для професійного відбору та реабілітації працівників різних категорій промисловості. Валерій Максимович неодноразово отримував державні нагороди, грамоти Верховної Ради України, відмічений нагородами Національної Академії наук України:

За високі досягнення у науково-дослідній, суспільно корисній діяльності нагороджений орденом «Знак Пошани» (1986 р.).

За вагомий особистий внесок у розвиток фундаментальних і прикладних досліджень з фізіології, створення національних шкіл, багаторічну наукову діяльність нагороджений орденом «За заслуги» 3 ступеню (2004 р.).

За видатні праці в галузі науки і техніки, що дістали міжнародне визнання, за підготовку висококваліфікованих наукових кадрів присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2009 р.).

За успіхи у розвитку фізіологічної науки, підготовку наукових кадрів, та активну участь у громадському житті нагороджений грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1984 р.).

За заслуги перед Українським народом нагороджений грамотою Верховної ради України (2003 р.).

За вагомий особистий внесок у розвиток наукових досліджень та збагачення наукового потенціалу України нагороджений Почесною грамотою Верховної ради України (2010 р.).

Нагороджений відзнакою НАН України «За професійні здобутки» (2008 р.).

В серцях рідних, друзів, колег назавжди залишиться світла пам'ять про талановиту, енергійну та чуйну людину.

  • Прощання з Валерієм Максимовичем Києнко, яке планувалося на понеділок 11 березня відкладається з технічних причин. Точна дата і час будуть повідомлені додатково.


  • Колектив Інституту вітає члена-кореспондента НАН України Ярослава Михайловича Шубу з отриманням патенту патенту США!




Історична довідка

Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця Національної академії наук (НАН) України був заснований 1953 року в результаті злиття Інституту експериментальної біології і патології (ІЕБП) Міністерства охорони здоров'я Української РСР та Інституту клінічної фізіології (ІКФ) Академії наук Української РСР.

Обидва інститути були засновані у 1931 – 1934 роках в результаті ініціативи академіка О.О. Богомольця, всесвітньо відомого вченого, який був директором і науковим керівником цих двох установ до 1946 року. Протягом 1946 – 1953 років керували інститутами експериментальної біології і патології та клінічної фізіології відповідно – О.О. Богомолець та Р.Е. Кавецький.

Наукова діяльність інститутів мала велике значення для розвитку фізіології. В цих інститутах вивчались та досліджувались алергія, імунітет, гіпоксія і розвиток пухлин, а також найбільш важливі питання ендокринології, геронтології та геріатрії. На основі наукових досліджень O.O. Богомольця створено оригінальні концепції, які стали важливими віхами у розвитку деяких областях фізіології. Серед них є фізіологія сполучної тканини, ефекти переливання крові, реактивність організму, цитотоксичних сироваток та інше.

У 1953 році А.М. Воробйов, член-кореспондент НАН України став директором новоствореного Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця. З 1956 до 1966 року академік НАН України А. Ф. Макарченко очолював інститут. За цей час було створено відділи електрофізіології (під керівництвом академіка НАНУ Д.В. Воронцова), загальної фізіології (на чолі з академіком П.Г. Костюком), біофізики (під керівництвом члена-кореспондента НАНУ А.А. Городецького), фізіології старіння (голова – доктор медичних наук Н.В. Лауер) та інші.

З 1966 по 2010 рік інститут очолював академік НАНУ П.Г. Костюк. З 2011 року академік НАНУ O.O. Кришталь є директором інституту.

Наукова діяльність

Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця є науково-дослідним центром в галузі молекулярної фізіології, біофізики, нейрофізіології, патологічної фізіології. В інституті вперше в колишньому Радянському Союзі було застосовано мікроелектроди для дослідження структурно-функціональної організації нейронних центрів, біофізичних і молекулярних механізмів нейронного збудження і гальмування. Були розроблені і застосовані методи внутрішньоклітинного діалізу соми клітини для дослідження мембранних і молекулярних механізмів нервових функцій клітин. Були отримані нові дані про фізичні та хімічні процеси в нервових і м'язових клітинах, механізми синаптичної передачі, про іонні механізми збудження. Було виявлено порядок участі та відповіді на подразнення різними групами нейронів кори, а також механізми гальмівних процесів в корі головного мозку.

Було визначено модулюючий вплив різних частин мозку на серцево-судинні рефлекси, взаємозв'язок між центральними та периферичними механізмами регуляції тонусу судин при функціональному навантаженні. Було розроблено оригінальні моделі гострого дистрофії міокарда, що призводить до шоку. Важливі дані були отримані про імуногенні порушення серцево-судинної системи.

Були розроблені новий комплекс методів визначення ефективності, стан і рівень підготовки спортсменів, методи функціональної діагностики серцево-судинних і респіраторних захворювань. Нові методи дослідження вищої нервової діяльності людини були запропоновані і відповідне обладнання було розроблено. Були виконані дослідження з визначення інтенсивності праці, по розробці фізіологічних критеріїв професійного відбору. Був розроблений метод оптимізації дози мінеральної води "Нафтуся", що дозволило підвищити ефективність курортного лікування хвороб нирок і печінки.

В Інституті працює аспірантура

Прийом документів відбувається з 25 червня до 10 вересня.

Наші нові статті


Співробітники відділу молекулярної біофізики опублікували статтю в рейтинговому журналі PLOS ONE.

Cherkas V, Grebenyuk S, Osypenko D, Dovgan AV, Grushevskyi EO, et al. (2018) Measurement of intracellular concentration of fluorescently-labeled targets in living cells. PLOS ONE 13(4): e0194031.

Для проведення сучасних біологічних експериментів та подальшої інтерпретації їх результатів дуже важливо вміти оцінювати внутрішньоклітинні концентрації флуоресцентно-мічених молекул у живих клітинах. В роботі запропоновано простий і універсальний підхід для такого оцінювання.

Автори оцінили концентрацію введенного у клітини кальцієвого сенсорного білку гіпокальцину, міченого флуоресцентним барвником, в дендритному дереві нейронів гіпокампу щурів. Ті самі нейрони гіпокампу були заповнені розчином флуоресцентного барвника відомої концентрації.

Описаний у роботі підхід здатен забезпечити проведення швидкого, недорогого та надійного кількісного аналізу концентрації флуоресцентно-мічених молекул у різних частинах живих клітин.

Посилання на статтю


Співробітники відділу сенсорної сигналізації опубліковали статтю в рейтинговому журналі Journal of Cell Science:

Olga Kopach, Oksana Rybachuk, Volodymyr Krotov, Vitalii Kyryk, Nana Voitenko, Tatyana Pivneva. “Maturation of neural stem cells and integration into hippocampal circuits – a functional study in an in situ model of cerebral ischemia”. Journal of Cell Science (2018) 131, jcs210989. doi:10.1242/jcs.210989

Мозок дорослих ссавців має обмежені можливості нейрогенезу та не може компенсувати масову загибель клітин після інсульту. Тому стратегія використання клітинної терапії для заміни загиблих нейронів є вкрай актуальною. Сьогодні відомо, що нейрони, диференційовані з попередників нейральних стовбурових клітин, можуть дозрівати й інтегруватися в нейронну мережу реципієнта і тим самим прискорювати відновлення мозку після інсульту. Однак досі невідомо, як навколишнє мікросередовище організму реципієнта регулює та/або впливає на дозрівання та функцію нейральних стовбурових клітин в пост-ішемічній тканині.

У статті йдеться про дослідження дозрівання нейральних стовбурових клітин та їх інтеграцію в нейронні мережі гіпокампу в моделі експериментального інсульту. Автори дослідили електрофізіологічні показники нейронів, диференційованих з нейральних стовбурових клітин, їх інтегрування в нейронні мережі тканини реципієнта протягом 3 тижнів після їх трансплантації.

В роботі показано затримку дозрівання привнесених нейронів і тенденцію диференціації нейральних стовбурових клітинв гліальні (олігодендроціти і астроцити) в постінсультних умовах. Отримані дані можуть бути застосовані до стратегії терапії стовбуровими клітинами після інсульту.

Посилання на статтю


Як перетворити англомовний абстракт на прес-реліз? ІНСТРУКЦІЯ для АВТОРІВ

АРХІВ релізів

Відео про наш Інститут і аспірантуру! Рекламуйте їх у мережі!

Офіційне промо-відео Інституту фізіології

Пригоди аспіранта в Інституті фізіології


Особисті інструменти
Навігація
societies
additional
Перегляди
Простори назв
Варіанти
Інструменти
Дії