<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://biph.kiev.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_PR</id>
		<title>Архів PR - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://biph.kiev.ua/uk?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_PR"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_PR&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-10T17:18:22Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.18.1</generator>

	<entry>
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_PR&amp;diff=15227&amp;oldid=prev</id>
		<title>Elena в 09:02, 30 серпня 2022</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_PR&amp;diff=15227&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2022-08-30T09:02:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версія за 09:02, 30 серпня 2022&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 13:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 13:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Робота опублікована у [https://doi.org/10.3389/fncel.2021.723295 Frontiers in Cellular Neuroscience] (IF=5.5)&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Робота опублікована у [https://doi.org/10.3389/fncel.2021.723295 Frontiers in Cellular Neuroscience] (IF=5.5)&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Однією з важливих проблем, що вивчаються у нашому інституті, є '''біль'''. До певної міри це відчуття є захисним, адже слугує для інформування нас про ураження частин організму та обмежує їхнє використання, що сприяє відновленню. Проте, за деяких умов нейрони, які беруть участь у передачі больової інформації, сенситизуються - стають надто чутливими, що призводить до патологічного посилення цього відчуття. Співробітники '''відділу сенсорної сигналізації''' нашого інституту опублікували оглядову статтю, присвячену ролі перебудов активності AMPA глутаматних рецепторів у такій сенситизації нейронів заднього рогу спинного мозку. Сучасні знання про внесок цих рецепторів у клітинні механізми, що призводять до розвитку хронічного болю, надають можливості для розробки цільових методів лікування цієї патології.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[https://doi.org/10.1080/19336950.2021.1885836 Spinal AMPA receptors: Amenable players in central sensitization for chronic pain therapy? // Channels, 15:1, 284-297]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Elena</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_PR&amp;diff=15225&amp;oldid=prev</id>
		<title>Elena в 08:57, 30 серпня 2022</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_PR&amp;diff=15225&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2022-08-30T08:57:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версія за 08:57, 30 серпня 2022&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Частиною фізіологічного репертуару мотонейронів у ссавців є генерація самопідтримуваних потенціалів дії, основою якої служать тривалі деполяризаційні плато-потенціали.&amp;#160; Така активність в нормі забезпечує постуральний тонус (підтримку пози), посилення локомоторного виходу спинного мозку та виконання високовимогливих моторних програм (що потребують потужної і синхронної активації моторних одиниць), а при патології, зокрема травмах спинного мозку, обумовлює спастичність. Переходи між&amp;#160; станами спокою та генерації самопідтримуваних потенціалів є проявом особливої властивості мотонейронів - електричної&amp;#160; бістабільності, яка притаманна також іншим типам нейронів.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Донедавна провідна роль у генерації плато-потенціалів мотонейронами відводилася стійкому деполяризаційному струму через кальцієві канали L-типу. Міжнародний колектив авторів за участю головного наукового співробітника '''відділу молекулярної біофізики''' нашого інституту, професора '''Сергія Корогода''' опублікував дослідження, в якому обґрунтовується альтернативний механізм. Використовуючи мультидисциплінарний підхід і, зокрема, комп’ютерне моделювання (внесок нашого співробітника), автори визначили, що молекулярним субстратом електричної бістабільності в мотонейронах є термочутливі Са&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt;-залежні Na&amp;lt;sup&amp;gt;+&amp;lt;/sup&amp;gt;-проникні канали '''TRPM5'''. Доведено, що головним тригером тривалої плато-деполяризації і, відповідно, самопідтримуваних розрядів є Na&amp;lt;sup&amp;gt;+&amp;lt;/sup&amp;gt; струм через TRPM5 канали. Цей тригер активується при збільшенні цитозольної концентрації Ca&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt; завдяки його надходженню через канали L-типу і вивільненню з внутрішньоклітинних депо. &amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Донедавна провідна роль у генерації плато-потенціалів мотонейронами відводилася стійкому деполяризаційному струму через кальцієві канали L-типу. Міжнародний колектив авторів за участю головного наукового співробітника '''відділу молекулярної біофізики''' нашого інституту, професора '''Сергія Корогода''' опублікував дослідження, в якому обґрунтовується альтернативний механізм. Використовуючи мультидисциплінарний підхід і, зокрема, комп’ютерне моделювання (внесок нашого співробітника), автори визначили, що молекулярним субстратом електричної бістабільності в мотонейронах є термочутливі Са&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt;-залежні Na&amp;lt;sup&amp;gt;+&amp;lt;/sup&amp;gt;-проникні канали '''TRPM5'''. Доведено, що головним тригером тривалої плато-деполяризації і, відповідно, самопідтримуваних розрядів є Na&amp;lt;sup&amp;gt;+&amp;lt;/sup&amp;gt; струм через TRPM5 канали. Цей тригер активується при збільшенні цитозольної концентрації Ca&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt; завдяки його надходженню через канали L-типу і вивільненню з внутрішньоклітинних депо. &amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Elena</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_PR&amp;diff=15223&amp;oldid=prev</id>
		<title>Elena: Створена сторінка: ---- Донедавна провідна роль у генерації плато-потенціалів мотонейронами відводилася ст...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_PR&amp;diff=15223&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2022-08-30T08:54:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: ---- Донедавна провідна роль у генерації плато-потенціалів мотонейронами відводилася ст...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;----&lt;br /&gt;
Донедавна провідна роль у генерації плато-потенціалів мотонейронами відводилася стійкому деполяризаційному струму через кальцієві канали L-типу. Міжнародний колектив авторів за участю головного наукового співробітника '''відділу молекулярної біофізики''' нашого інституту, професора '''Сергія Корогода''' опублікував дослідження, в якому обґрунтовується альтернативний механізм. Використовуючи мультидисциплінарний підхід і, зокрема, комп’ютерне моделювання (внесок нашого співробітника), автори визначили, що молекулярним субстратом електричної бістабільності в мотонейронах є термочутливі Са&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt;-залежні Na&amp;lt;sup&amp;gt;+&amp;lt;/sup&amp;gt;-проникні канали '''TRPM5'''. Доведено, що головним тригером тривалої плато-деполяризації і, відповідно, самопідтримуваних розрядів є Na&amp;lt;sup&amp;gt;+&amp;lt;/sup&amp;gt; струм через TRPM5 канали. Цей тригер активується при збільшенні цитозольної концентрації Ca&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt; завдяки його надходженню через канали L-типу і вивільненню з внутрішньоклітинних депо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Статтю опубліковано у [https://doi.org/10.1038/s41467-021-27113-x Nature Communications] (IF=14.919)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Біль''' — неприємне відчуття, якого ми прагнемо уникати. У той же час, він має важливу захисну функцію, обмежуючи використання ушкодженого органу. Та інколи цей механізм дає збій, а біль стає хронічним, суттєво заважаючи нормальній життєдіяльності. Молекулярні та клітинні механізми, що лежать в основі розвитку цього явища, досі недостатньо досліджені. Водночас, добре відомо, що хронічне периферійне запалення супроводжується закисленням міжклітинного простору. Співробітники '''відділів сенсорної сигналізації''' та '''молекулярної біофізики''' нашого інституту дослідили, в який спосіб таке закислення може призводити до розвитку гіпералгезії та хронічного запального болю. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Раніше автори показали існування певного типу ноцицептивних нейронів спинномозкових вузлів, які реагують на незначне закислення навколишнього середовища. Зараз показано, що саме у цих нейронах хронічне запалення супроводжувалося збільшенням експресії протон-чутливих іонних каналів (ASIC), а також потенціал-залежних натрієвих та кальцієвих каналів. Внаслідок цього чутливі нейрони збуджуються навіть за значень рН, близьких до нормальних, що може бути механізмом розвитку '''гіпералгезії''' та '''хронічного запального болю'''.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Робота опублікована у [https://doi.org/10.3389/fncel.2021.723295 Frontiers in Cellular Neuroscience] (IF=5.5)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Elena</name></author>	</entry>

	</feed>