<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://biph.kiev.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?action=history&amp;feed=atom&amp;title=NMP%3AProjects</id>
		<title>NMP:Projects - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://biph.kiev.ua/uk?action=history&amp;feed=atom&amp;title=NMP%3AProjects"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;action=history"/>
		<updated>2026-11-22T05:11:41Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.18.1</generator>

	<entry>
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=10323&amp;oldid=prev</id>
		<title>Bobo в 15:47, 22 березня 2018</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=10323&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2018-03-22T15:47:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версія за 15:47, 22 березня 2018&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 125:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 125:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[uk:NMP:Проекти]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Bobo</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=10322&amp;oldid=prev</id>
		<title>Bobo в 15:45, 22 березня 2018</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=10322&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2018-03-22T15:45:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версія за 15:45, 22 березня 2018&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 3:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 3:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== {{PAGENAME}} ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== {{PAGENAME}} ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;descr&amp;quot;&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поточні&lt;/del&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;проекти&lt;/del&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;descr&amp;quot;&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Current&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;projects&lt;/ins&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;content&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;content&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поточні наукові проекти &lt;/del&gt;===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Current scientific projects &lt;/ins&gt;===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;striphash&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;striphash&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Bobo</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=10321&amp;oldid=prev</id>
		<title>Bobo в 15:37, 22 березня 2018</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=10321&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2018-03-22T15:37:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;amp;diff=10321&amp;amp;oldid=9112&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>Bobo</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=9112&amp;oldid=prev</id>
		<title>Bobo в 00:52, 10 лютого 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=9112&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-02-10T00:52:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;amp;diff=9112&amp;amp;oldid=9105&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>Bobo</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=9105&amp;oldid=prev</id>
		<title>Bobo в 14:36, 9 лютого 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=9105&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-02-09T14:36:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;amp;diff=9105&amp;amp;oldid=9104&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>Bobo</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=9104&amp;oldid=prev</id>
		<title>Bobo в 14:25, 9 лютого 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=9104&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-02-09T14:25:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версія за 14:25, 9 лютого 2017&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 33:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 33:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Vitko IuM, Pogoriela NKh, Prevars'ka N, Skryma R, Shuba IaM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12226920 The influence of extracellular pH on volume-activated chloride current in the prostate cancer epithelial cells]. Fiziol Zh. 2002;48(4):19-27. Ukrainian.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Vitko IuM, Pogoriela NKh, Prevars'ka N, Skryma R, Shuba IaM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12226920 The influence of extracellular pH on volume-activated chloride current in the prostate cancer epithelial cells]. Fiziol Zh. 2002;48(4):19-27. Ukrainian.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Роль термо- та механочутливих іонних каналів у функціонуванні гладких м'язів (ГМ) органів сечостатевої системи ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Роль термо- та механочутливих іонних каналів у функціонуванні гладких м'язів (ГМ) органів сечостатевої системи ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 51:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 55:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Kondrats'kyĭ AP, Sotkis HV, Boldyriev OI, Kondrats'ka KO, Liubanova OP, Dyskina IuB, Hordiienko DV, Shuba IaM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18080488 Functional identification of the TRPM8 cold receptor in rat prostate epithelial cells]. Fiziol Zh. 2007;53(5):3-13. Ukrainian.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Kondrats'kyĭ AP, Sotkis HV, Boldyriev OI, Kondrats'ka KO, Liubanova OP, Dyskina IuB, Hordiienko DV, Shuba IaM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18080488 Functional identification of the TRPM8 cold receptor in rat prostate epithelial cells]. Fiziol Zh. 2007;53(5):3-13. Ukrainian.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Вплив діабету на нервово-м'язову передачу та спряження збудження скорочення в ГМ сечостатевої системи ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Вплив діабету на нервово-м'язову передачу та спряження збудження скорочення в ГМ сечостатевої системи ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 67:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 75:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Kryshtal' DA, Paduraru OM, Boldyriev OI, Kit OIu, Rekalov VV, Shuba IaM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21870515 Changes in calcium-dependent potassium channels of isolated smooth muscle cells of the bladder in rats with experimental diabetes]. Fiziol Zh. 2011;57(3):25-32. Ukrainian.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Kryshtal' DA, Paduraru OM, Boldyriev OI, Kit OIu, Rekalov VV, Shuba IaM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21870515 Changes in calcium-dependent potassium channels of isolated smooth muscle cells of the bladder in rats with experimental diabetes]. Fiziol Zh. 2011;57(3):25-32. Ukrainian.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Іонні канали як мішені модуляторної дії ендогенних (ендоканабіноїдів) і екзогенних (активаторів калієвих каналів) факторів ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Іонні канали як мішені модуляторної дії ендогенних (ендоканабіноїдів) і екзогенних (активаторів калієвих каналів) факторів ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 89:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 101:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Voĭtychuk OI, Asmolkova VS, Hula NM, Sotkis HV, Oz M, Shuba IaM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19526857 Regulation of the excitability of neonatal cardiomyocytes by N-stearoyl- and N-oleoyl-ethanolamines]. Fiziol Zh. 2009;55(3):55-66. Ukrainian.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Voĭtychuk OI, Asmolkova VS, Hula NM, Sotkis HV, Oz M, Shuba IaM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19526857 Regulation of the excitability of neonatal cardiomyocytes by N-stearoyl- and N-oleoyl-ethanolamines]. Fiziol Zh. 2009;55(3):55-66. Ukrainian.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Експресія, біофізичні властивості, фармакологія та епігенетична регуляція низькопорогових кальцієвих каналів в нормі та при експериментальній абсансній епілепсії ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Експресія, біофізичні властивості, фармакологія та епігенетична регуляція низькопорогових кальцієвих каналів в нормі та при експериментальній абсансній епілепсії ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Bobo</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=8684&amp;oldid=prev</id>
		<title>Bobo в 00:47, 12 листопада 2016</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=8684&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2016-11-12T00:47:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версія за 00:47, 12 листопада 2016&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 20:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 20:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Завдяки здатності транспортувати іони через клітинну мембрану активація різних типів іонних каналів робить суттєвий внесок в регуляцію клітинного об'єму, а у випадку, коли вони транспортують іони кальцію, також і у зміни концентрації внутрішньоклітинного кальцію, яке має важливе сигнальне значення. Ці ж самі чинники, а саме регуляція клітинного об'єму і зміни кальцієвої сигналізації, впливають на перебіг процесів, які визначають долю клітин – проліферацію, диференціацію, міграцію та апоптоз. Оскільки порушення цих процесів у бік прискорення міграції та збільшення опору до апоптозу є ознаками злоякісного переродження клітин, то іонні канали виявляються ключовими гравцями у зумовлені, чи, навпаки, запобіганні такому переродженню. В наших дослідженнях було описано властивості і канцерогенний потенціал низки хлорпровідних та кальційпровідних іонних каналів клітин раку простати і виказані припущення щодо їх використання в якості терапевтичних мішеней. Результати цих досліджень широко представлені в науковій літературі (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Завдяки здатності транспортувати іони через клітинну мембрану активація різних типів іонних каналів робить суттєвий внесок в регуляцію клітинного об'єму, а у випадку, коли вони транспортують іони кальцію, також і у зміни концентрації внутрішньоклітинного кальцію, яке має важливе сигнальне значення. Ці ж самі чинники, а саме регуляція клітинного об'єму і зміни кальцієвої сигналізації, впливають на перебіг процесів, які визначають долю клітин – проліферацію, диференціацію, міграцію та апоптоз. Оскільки порушення цих процесів у бік прискорення міграції та збільшення опору до апоптозу є ознаками злоякісного переродження клітин, то іонні канали виявляються ключовими гравцями у зумовлені, чи, навпаки, запобіганні такому переродженню. В наших дослідженнях було описано властивості і канцерогенний потенціал низки хлорпровідних та кальційпровідних іонних каналів клітин раку простати і виказані припущення щодо їх використання в якості терапевтичних мішеней. Результати цих досліджень широко представлені в науковій літературі (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;span class=&amp;quot;xpand&amp;quot;&amp;gt;[[refs1|Посилання &amp;amp;#9658;]]&amp;lt;/span&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;span class=&amp;quot;xpand&amp;quot;&amp;gt;[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&lt;/ins&gt;refs1|Посилання &amp;amp;#9658;]]&amp;lt;/span&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;arch refs1&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;arch refs1&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Reznikov AG, Salivonyk OA, Sotkis AG, Shuba YM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26112935 Assessment of gold nanoparticle effect on prostate cancer LNCaP cells]. Exp Oncol. 2015 Jun;37(2):100-4.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Reznikov AG, Salivonyk OA, Sotkis AG, Shuba YM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26112935 Assessment of gold nanoparticle effect on prostate cancer LNCaP cells]. Exp Oncol. 2015 Jun;37(2):100-4.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 38:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 38:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Активація більшості відомих іонних каналів керується такими класичними чинниками як мембранний потенціал та/або ендогенні хімічні сполуки, відомі нейромедіатори. Однак останні роки ознаменувалися відкриттям принципово нових типів іонних каналів з некласичними механізмами керування, перш за все такими як зміни температури та механічне напруження. В рамках даного напрямку досліджень ми поставили перед собою завдання з'ясувати, яким чином канали, що активуються пекучими – TRPV1, або охолоджуючими – TRPA1 температурами, механоактивовані канали родини PIEZO – PIEZO1 і PIEZO2 залучені у регуляцію скоротливої активності гладких м'язів (ГМ) чоловічої сечостатевої системи – сечового міхура (detrusor), простати, сім'явивідних протоків (vas deferens) та скротума (tunica dartos), які, як відомо, відзначаються значною чутливістю до термічних і механічних (розтягнення) подразників. Ці дослідження виконуються в рамках фінансування НАН України, а також Цільових програм &amp;quot;Геном&amp;quot; та &amp;quot;Біотехнологія&amp;quot;. Їх результати дають уявлення не тільки про експресію і функцію термо- і механоактивованих каналів у вказаних тканинах на клітинному і субклітинному рівнях, а і про їх можливі зміни в результаті ускладнень, викликаних діабетом (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Активація більшості відомих іонних каналів керується такими класичними чинниками як мембранний потенціал та/або ендогенні хімічні сполуки, відомі нейромедіатори. Однак останні роки ознаменувалися відкриттям принципово нових типів іонних каналів з некласичними механізмами керування, перш за все такими як зміни температури та механічне напруження. В рамках даного напрямку досліджень ми поставили перед собою завдання з'ясувати, яким чином канали, що активуються пекучими – TRPV1, або охолоджуючими – TRPA1 температурами, механоактивовані канали родини PIEZO – PIEZO1 і PIEZO2 залучені у регуляцію скоротливої активності гладких м'язів (ГМ) чоловічої сечостатевої системи – сечового міхура (detrusor), простати, сім'явивідних протоків (vas deferens) та скротума (tunica dartos), які, як відомо, відзначаються значною чутливістю до термічних і механічних (розтягнення) подразників. Ці дослідження виконуються в рамках фінансування НАН України, а також Цільових програм &amp;quot;Геном&amp;quot; та &amp;quot;Біотехнологія&amp;quot;. Їх результати дають уявлення не тільки про експресію і функцію термо- і механоактивованих каналів у вказаних тканинах на клітинному і субклітинному рівнях, а і про їх можливі зміни в результаті ускладнень, викликаних діабетом (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;span class=&amp;quot;xpand&amp;quot;&amp;gt;[[refs2|Посилання &amp;amp;#9658;]]&amp;lt;/span&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;span class=&amp;quot;xpand&amp;quot;&amp;gt;[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&lt;/ins&gt;refs2|Посилання &amp;amp;#9658;]]&amp;lt;/span&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;arch refs2&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;arch refs2&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Philyppov IB, Paduraru ON, Gulak KL, Skryma R, Prevarskaya N, Shuba YM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26935999 TRPA1-dependent regulation of bladder detrusor smooth muscle contractility in normal and type I diabetic rats]. J Smooth Muscle Res. 2016;52:1-17.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Philyppov IB, Paduraru ON, Gulak KL, Skryma R, Prevarskaya N, Shuba YM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26935999 TRPA1-dependent regulation of bladder detrusor smooth muscle contractility in normal and type I diabetic rats]. J Smooth Muscle Res. 2016;52:1-17.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 58:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 58:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У зв'язку з цим ми поставили собі за мету з'ясувати, яким чином класична холінегрічна та пурінергічна нервово-м'язова передача, а також нові детермінанти чутливості сечового міхура до хімічних і термічних подразників – TRPV1 та TRPА1 задіяні у змінах скоротливості ГМД сечового міхура при діабеті і чи впливають на цю скоротливість супутні запалення, або інфекція. Ці дослідження, виконуються в рамках бюджетного фінансування та Цільової програми &amp;quot;Геном&amp;quot; НАН України. При їх проведенні використовуються моделі стрептозотоцин-індукованого діабету та циклофосфамід-індукованого циститу у щурів. Результати цих досліджень показують, що TRPV1 та TRPА1, експресуючись у чутливих нервових аферентах сечового міхура, беруть участь у скоротливій реакції ГМД на хімічні подразники – агоністи цих каналів завдяки двом механізмам: 1) ініціації рефлекторної дуги і 2) локальному вивільненню скорочувальних нейропептидів – тахікінінів завдяки “еферентній функції” TRPV1- та TRPА1-експресуючих аферентів. Внесок кожного з механізмів при діабеті залежить від утворення прозапальних факторів (тахікінінів, простагландинів, закислення), які впливають як активацію TRPV1 та TRPА1, так і безпосередньо на скорочення ГМД. Крім того, запалення, діючи синергічно з діабетом, підвищує ефективність m-холіноргічної нервово-м'язової передачі, результатом чого може стати гіперактивність сечового міхура (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У зв'язку з цим ми поставили собі за мету з'ясувати, яким чином класична холінегрічна та пурінергічна нервово-м'язова передача, а також нові детермінанти чутливості сечового міхура до хімічних і термічних подразників – TRPV1 та TRPА1 задіяні у змінах скоротливості ГМД сечового міхура при діабеті і чи впливають на цю скоротливість супутні запалення, або інфекція. Ці дослідження, виконуються в рамках бюджетного фінансування та Цільової програми &amp;quot;Геном&amp;quot; НАН України. При їх проведенні використовуються моделі стрептозотоцин-індукованого діабету та циклофосфамід-індукованого циститу у щурів. Результати цих досліджень показують, що TRPV1 та TRPА1, експресуючись у чутливих нервових аферентах сечового міхура, беруть участь у скоротливій реакції ГМД на хімічні подразники – агоністи цих каналів завдяки двом механізмам: 1) ініціації рефлекторної дуги і 2) локальному вивільненню скорочувальних нейропептидів – тахікінінів завдяки “еферентній функції” TRPV1- та TRPА1-експресуючих аферентів. Внесок кожного з механізмів при діабеті залежить від утворення прозапальних факторів (тахікінінів, простагландинів, закислення), які впливають як активацію TRPV1 та TRPА1, так і безпосередньо на скорочення ГМД. Крім того, запалення, діючи синергічно з діабетом, підвищує ефективність m-холіноргічної нервово-м'язової передачі, результатом чого може стати гіперактивність сечового міхура (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;span class=&amp;quot;xpand&amp;quot;&amp;gt;[[refs3|Посилання &amp;amp;#9658;]]&amp;lt;/span&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;span class=&amp;quot;xpand&amp;quot;&amp;gt;[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&lt;/ins&gt;refs3|Посилання &amp;amp;#9658;]]&amp;lt;/span&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;arch refs3&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;arch refs3&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Philyppov IB, Paduraru ON, Gulak KL, Skryma R, Prevarskaya N, Shuba YM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26935999 TRPA1-dependent regulation of bladder detrusor smooth muscle contractility in normal and type I diabetic rats]. J Smooth Muscle Res. 2016;52:1-17.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Philyppov IB, Paduraru ON, Gulak KL, Skryma R, Prevarskaya N, Shuba YM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26935999 TRPA1-dependent regulation of bladder detrusor smooth muscle contractility in normal and type I diabetic rats]. J Smooth Muscle Res. 2016;52:1-17.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 79:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 79:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ендогенний кардіопротекторний ефект має також активація АТФ-залежних калієвих каналів (K&amp;lt;sub&amp;gt;ATP&amp;lt;/sub&amp;gt;), які ми досліджуємо в рамках другого напрямку. Загалом, K&amp;lt;sub&amp;gt;ATP&amp;lt;/sub&amp;gt;-канали функціонують як регулятори фізіологічної активності клітин в залежності від їх енергетичного стану: коли клітинна енергетика недостатня (тобто рівень внутрішньоклітинного АТФ низький) ці канали активуються, що приводить до гіперполяризації мембранного потенціалу і пригнічення клітинної активності (тобто клітина автоматично переводиться у щадний режим роботи). У зв'язку з цим фармакологічні речовини – так звані активатори, або відкривачі K&amp;lt;sub&amp;gt;ATP&amp;lt;/sub&amp;gt;-канали каналів є потенційно дуже важливими терапевтичними засобами. В залежності від свого субодиничного складу АТФ-залежні калієві канали поділяють на три основні тканиноспесифічні типи – серцевий, васкулярний і підшлунковий. В рамках даного напрямку ми досліджуємо особливості фармакологічної дії вітчизняного препарату – активатора K&amp;lt;sub&amp;gt;ATP&amp;lt;/sub&amp;gt;-каналів – флокаліну, який позиціонується як кардіопротекторний засіб при ішемічному ураженні серця. Наші дані показують, що флокалін дійсно є ефективним відкривачем кардіоспецифічних АТФ-залежних калієвих каналів і що саме цей ефект лежить в основі його кардіопротекторних властивостей. Однак флокалін також здатен блокувати натрієві і кальцієві канали, що повинно враховуватись при його дозуванні. Дані, отримані на нативних кардіоміоцитах та гладко м'язових клітинах сечового міхура, вже опубліковані (див. відповідні публікації). В перспективі – перевірка специфічності дії флокаліну на різних типах рекомбінантних АТФ-залежних калієвих каналів, гетерологічно експресованих в клітинних системах.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ендогенний кардіопротекторний ефект має також активація АТФ-залежних калієвих каналів (K&amp;lt;sub&amp;gt;ATP&amp;lt;/sub&amp;gt;), які ми досліджуємо в рамках другого напрямку. Загалом, K&amp;lt;sub&amp;gt;ATP&amp;lt;/sub&amp;gt;-канали функціонують як регулятори фізіологічної активності клітин в залежності від їх енергетичного стану: коли клітинна енергетика недостатня (тобто рівень внутрішньоклітинного АТФ низький) ці канали активуються, що приводить до гіперполяризації мембранного потенціалу і пригнічення клітинної активності (тобто клітина автоматично переводиться у щадний режим роботи). У зв'язку з цим фармакологічні речовини – так звані активатори, або відкривачі K&amp;lt;sub&amp;gt;ATP&amp;lt;/sub&amp;gt;-канали каналів є потенційно дуже важливими терапевтичними засобами. В залежності від свого субодиничного складу АТФ-залежні калієві канали поділяють на три основні тканиноспесифічні типи – серцевий, васкулярний і підшлунковий. В рамках даного напрямку ми досліджуємо особливості фармакологічної дії вітчизняного препарату – активатора K&amp;lt;sub&amp;gt;ATP&amp;lt;/sub&amp;gt;-каналів – флокаліну, який позиціонується як кардіопротекторний засіб при ішемічному ураженні серця. Наші дані показують, що флокалін дійсно є ефективним відкривачем кардіоспецифічних АТФ-залежних калієвих каналів і що саме цей ефект лежить в основі його кардіопротекторних властивостей. Однак флокалін також здатен блокувати натрієві і кальцієві канали, що повинно враховуватись при його дозуванні. Дані, отримані на нативних кардіоміоцитах та гладко м'язових клітинах сечового міхура, вже опубліковані (див. відповідні публікації). В перспективі – перевірка специфічності дії флокаліну на різних типах рекомбінантних АТФ-залежних калієвих каналів, гетерологічно експресованих в клітинних системах.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;span class=&amp;quot;xpand&amp;quot;&amp;gt;[[refs4|Посилання &amp;amp;#9658;]]&amp;lt;/span&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;span class=&amp;quot;xpand&amp;quot;&amp;gt;[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&lt;/ins&gt;refs4|Посилання &amp;amp;#9658;]]&amp;lt;/span&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;arch refs4&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;arch refs4&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Philyppov IB, Golub AА, Boldyriev OI, Shtefan NL, Totska K, Voitychuk OI, Shuba YM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26976335 Myorelaxant action of fluorine-containing pinacidil analog, flocalin, in bladder smooth muscle is mediated by inhibition of L-type calcium channels rather than activation of KATP channels]. Naunyn Schmiedebergs Arch Pharmacol. 2016 Jun;389(6):585-92.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Philyppov IB, Golub AА, Boldyriev OI, Shtefan NL, Totska K, Voitychuk OI, Shuba YM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26976335 Myorelaxant action of fluorine-containing pinacidil analog, flocalin, in bladder smooth muscle is mediated by inhibition of L-type calcium channels rather than activation of KATP channels]. Naunyn Schmiedebergs Arch Pharmacol. 2016 Jun;389(6):585-92.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 100:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 100:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Наші дані, отримані на гетерологічно експресованих Cav3.1, Cav3.2, Cav3.3 в ооцитах ''Xenopus'' свідчать, що ці канали приблизно однаково пропускають Ca&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt;, Sr&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt; і Ba&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt;, що за фізіологічних умов вони є помітно проникними також для Na&amp;lt;sup&amp;gt;+&amp;lt;/sup&amp;gt; і що їх блокування полівалентними катіонами перехідних металів, зокрема нікелем, вимагає взаємодії останнього принаймні з трьома ділянками зв'язування каналу. Дослідження різних підтипів НП ПККК в ядрах таламуса нормальних щурів в онтогенезі і щурів з фенотипом абсансної епілепсії (WAG/Rij) показало, що остання супроводжується збільшенням експресії переважно Cav3.1 каналу і що регуляція експресії різних підтипів як в онтогенезі, так і при патологіях може регулюватися мікроРНК rno-mir-1 (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Наші дані, отримані на гетерологічно експресованих Cav3.1, Cav3.2, Cav3.3 в ооцитах ''Xenopus'' свідчать, що ці канали приблизно однаково пропускають Ca&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt;, Sr&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt; і Ba&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt;, що за фізіологічних умов вони є помітно проникними також для Na&amp;lt;sup&amp;gt;+&amp;lt;/sup&amp;gt; і що їх блокування полівалентними катіонами перехідних металів, зокрема нікелем, вимагає взаємодії останнього принаймні з трьома ділянками зв'язування каналу. Дослідження різних підтипів НП ПККК в ядрах таламуса нормальних щурів в онтогенезі і щурів з фенотипом абсансної епілепсії (WAG/Rij) показало, що остання супроводжується збільшенням експресії переважно Cav3.1 каналу і що регуляція експресії різних підтипів як в онтогенезі, так і при патологіях може регулюватися мікроРНК rno-mir-1 (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;span class=&amp;quot;xpand&amp;quot;&amp;gt;[[refs5|Посилання &amp;amp;#9658;]]&amp;lt;/span&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;span class=&amp;quot;xpand&amp;quot;&amp;gt;[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&lt;/ins&gt;refs5|Посилання &amp;amp;#9658;]]&amp;lt;/span&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;arch refs5&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div class=&amp;quot;arch refs5&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Sharop BR, Boldyriev OI, Batiuk MY, Shtefan NL, Shuba YM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26656778 Compensatory reduction of Cav3.1 expression in thalamocortical neurons of juvenile rats of WAG/Rij model of absence epilepsy]. Epilepsy Res. 2016 Jan;119:10-2.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;# Sharop BR, Boldyriev OI, Batiuk MY, Shtefan NL, Shuba YM. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26656778 Compensatory reduction of Cav3.1 expression in thalamocortical neurons of juvenile rats of WAG/Rij model of absence epilepsy]. Epilepsy Res. 2016 Jan;119:10-2.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Bobo</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=8675&amp;oldid=prev</id>
		<title>Bobo в 21:59, 11 листопада 2016</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=8675&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2016-11-11T21:59:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;amp;diff=8675&amp;amp;oldid=8663&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>Bobo</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=8663&amp;oldid=prev</id>
		<title>Bobo в 22:55, 10 листопада 2016</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=8663&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2016-11-10T22:55:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версія за 22:55, 10 листопада 2016&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 14:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 14:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* [[#Експресія, біофізичні властивості, фармакологія та епігенетична регуляція низькопорогових кальцієвих каналів в нормі та при експериментальній абсансній епілепсії]].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* [[#Експресія, біофізичні властивості, фармакологія та епігенетична регуляція низькопорогових кальцієвих каналів в нормі та при експериментальній абсансній епілепсії]].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Участь іонних каналів і кальцієвої сигналізації у злоякісному переродженні клітин ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Участь іонних каналів і кальцієвої сигналізації у злоякісному переродженні клітин &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;і канцерогенезі &lt;/ins&gt;===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Цей напрямок досліджень виконується у тісному співробітництві з Лабораторією клітинної фізіології Лільського університету наук і технологій під керівництвом Проф. Наталії Преварської. Дослідження по даному проекту фінансувалися двома грантами від INTAS – INTAS-99-01248 (2000-2003 рр) та INTAS-05-1000008-8223 (2006-2008 рр), а в даний час продовжуються на ініціативній основі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Цей напрямок досліджень виконується у тісному співробітництві з Лабораторією клітинної фізіології Лільського університету наук і технологій під керівництвом Проф. Наталії Преварської. Дослідження по даному проекту фінансувалися двома грантами від INTAS – INTAS-99-01248 (2000-2003 рр) та INTAS-05-1000008-8223 (2006-2008 рр), а в даний час продовжуються на ініціативній основі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 20:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 20:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Завдяки здатності транспортувати іони через клітинну мембрану активація різних типів іонних каналів робить суттєвий внесок в регуляцію клітинного об'єму, а у випадку, коли вони транспортують іони кальцію, також і у зміни концентрації внутрішньоклітинного кальцію, яке має важливе сигнальне значення. Ці ж самі чинники, а саме регуляція клітинного об'єму і зміни кальцієвої сигналізації, впливають на перебіг процесів, які визначають долю клітин – проліферацію, диференціацію, міграцію та апоптоз. Оскільки порушення цих процесів у бік прискорення міграції та збільшення опору до апоптозу є ознаками злоякісного переродження клітин, то іонні канали виявляються ключовими гравцями у зумовлені, чи, навпаки, запобіганні такому переродженню. В наших дослідженнях було описано властивості і канцерогенний потенціал низки хлорпровідних та кальційпровідних іонних каналів клітин раку простати і виказані припущення щодо їх використання в якості терапевтичних мішеней. Результати цих досліджень широко представлені в науковій літературі (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Завдяки здатності транспортувати іони через клітинну мембрану активація різних типів іонних каналів робить суттєвий внесок в регуляцію клітинного об'єму, а у випадку, коли вони транспортують іони кальцію, також і у зміни концентрації внутрішньоклітинного кальцію, яке має важливе сигнальне значення. Ці ж самі чинники, а саме регуляція клітинного об'єму і зміни кальцієвої сигналізації, впливають на перебіг процесів, які визначають долю клітин – проліферацію, диференціацію, міграцію та апоптоз. Оскільки порушення цих процесів у бік прискорення міграції та збільшення опору до апоптозу є ознаками злоякісного переродження клітин, то іонні канали виявляються ключовими гравцями у зумовлені, чи, навпаки, запобіганні такому переродженню. В наших дослідженнях було описано властивості і канцерогенний потенціал низки хлорпровідних та кальційпровідних іонних каналів клітин раку простати і виказані припущення щодо їх використання в якості терапевтичних мішеней. Результати цих досліджень широко представлені в науковій літературі (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Роль термо- &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;і &lt;/del&gt;механочутливих іонних каналів у функціонуванні гладких м'язів (ГМ) органів сечостатевої системи ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Роль термо- &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;та &lt;/ins&gt;механочутливих іонних каналів у функціонуванні гладких м'язів (ГМ) органів сечостатевої системи ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Активація більшості відомих іонних каналів керується такими класичними чинниками як мембранний потенціал та/або ендогенні хімічні сполуки, відомі нейромедіатори. Однак останні роки ознаменувалися відкриттям принципово нових типів іонних каналів з некласичними механізмами керування, перш за все такими як зміни температури та механічне напруження. В рамках даного напрямку досліджень ми поставили перед собою завдання з'ясувати, яким чином канали, що активуються пекучими – TRPV1, або охолоджуючими – TRPA1 температурами, механоактивовані канали родини PIEZO – PIEZO1 і PIEZO2 залучені у регуляцію скоротливої активності гладких м'язів (ГМ) чоловічої сечостатевої системи – сечового міхура (detrusor), простати, сім'явивідних протоків (vas deferens) та скротума (tunica dartos), які, як відомо, відзначаються значною чутливістю до термічних і механічних (розтягнення) подразників. Ці дослідження виконуються в рамках фінансування НАН України, а також Цільових програм &amp;quot;Геном&amp;quot; та &amp;quot;Біотехнологія&amp;quot;. Їх результати дають уявлення не тільки про експресію і функцію термо- і механоактивованих каналів у вказаних тканинах на клітинному і субклітинному рівнях, а і про їх можливі зміни в результаті ускладнень, викликаних діабетом (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Активація більшості відомих іонних каналів керується такими класичними чинниками як мембранний потенціал та/або ендогенні хімічні сполуки, відомі нейромедіатори. Однак останні роки ознаменувалися відкриттям принципово нових типів іонних каналів з некласичними механізмами керування, перш за все такими як зміни температури та механічне напруження. В рамках даного напрямку досліджень ми поставили перед собою завдання з'ясувати, яким чином канали, що активуються пекучими – TRPV1, або охолоджуючими – TRPA1 температурами, механоактивовані канали родини PIEZO – PIEZO1 і PIEZO2 залучені у регуляцію скоротливої активності гладких м'язів (ГМ) чоловічої сечостатевої системи – сечового міхура (detrusor), простати, сім'явивідних протоків (vas deferens) та скротума (tunica dartos), які, як відомо, відзначаються значною чутливістю до термічних і механічних (розтягнення) подразників. Ці дослідження виконуються в рамках фінансування НАН України, а також Цільових програм &amp;quot;Геном&amp;quot; та &amp;quot;Біотехнологія&amp;quot;. Їх результати дають уявлення не тільки про експресію і функцію термо- і механоактивованих каналів у вказаних тканинах на клітинному і субклітинному рівнях, а і про їх можливі зміни в результаті ускладнень, викликаних діабетом (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Вплив діабету на нервово-м'язову передачу та спряження збудження скорочення в &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;гладких м'язах (&lt;/del&gt;ГМ&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;) &lt;/del&gt;сечостатевої системи ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Вплив діабету на нервово-м'язову передачу та спряження збудження скорочення в ГМ сечостатевої системи ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ураження вегетативної нервової системи, вегетативна діабетична нейропатія, є частим і серйозним ускладненням цукрового діабету. Послаблення вегетативної регуляції нижніх сечових шляхів у хворих на цукровий діабет провокує розвиток діабетичних цистопатій, основним симптомом яких є нетримання сечі. Однак літературні дані щодо впливу цукрового діабету на нервово-м’язову синаптичну передачу у вісцеральних гладких м'язах і, зокрема, гладких м'язах детрузора (ГМД) сечового міхура є досить суперечливими. Домінуючим є погляд, що при діабеті експресія мускаринових m-холінорецепторів і чутливість ГМД до їх агоністів зростають. Більше того, антагоністи m-холінорецепторів вважаються ефективними для усунення симптомів гіперактивного сечового міхура і нетримання сечі нетерпіння різної етіології, хоч така терапія має досить обмежене застосування через значні побічні ефекти. Крім цього, в останній час були ідентифіковані нові детермінанти гіперактивності сечового міхура з числа іонних каналів, якими є перш за все рецептори пекучих і холодних температур – TRPV1 та TRPА1, відповідно. Ступінь вираженості та спрямованість урологічних розладів при діабеті можуть також в значній мірі залежати від запалення та/або інфекції нижніх сечовивідних шляхів, які часто супроводжують це захворювання.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ураження вегетативної нервової системи, вегетативна діабетична нейропатія, є частим і серйозним ускладненням цукрового діабету. Послаблення вегетативної регуляції нижніх сечових шляхів у хворих на цукровий діабет провокує розвиток діабетичних цистопатій, основним симптомом яких є нетримання сечі. Однак літературні дані щодо впливу цукрового діабету на нервово-м’язову синаптичну передачу у вісцеральних гладких м'язах і, зокрема, гладких м'язах детрузора (ГМД) сечового міхура є досить суперечливими. Домінуючим є погляд, що при діабеті експресія мускаринових m-холінорецепторів і чутливість ГМД до їх агоністів зростають. Більше того, антагоністи m-холінорецепторів вважаються ефективними для усунення симптомів гіперактивного сечового міхура і нетримання сечі нетерпіння різної етіології, хоч така терапія має досить обмежене застосування через значні побічні ефекти. Крім цього, в останній час були ідентифіковані нові детермінанти гіперактивності сечового міхура з числа іонних каналів, якими є перш за все рецептори пекучих і холодних температур – TRPV1 та TRPА1, відповідно. Ступінь вираженості та спрямованість урологічних розладів при діабеті можуть також в значній мірі залежати від запалення та/або інфекції нижніх сечовивідних шляхів, які часто супроводжують це захворювання.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 30:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 30:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У зв'язку з цим ми поставили собі за мету з'ясувати, яким чином класична холінегрічна та пурінергічна нервово-м'язова передача, а також нові детермінанти чутливості сечового міхура до хімічних і термічних подразників – TRPV1 та TRPА1 задіяні у змінах скоротливості ГМД сечового міхура при діабеті і чи впливають на цю скоротливість супутні запалення, або інфекція. Ці дослідження, виконуються в рамках бюджетного фінансування та Цільової програми &amp;quot;Геном&amp;quot; НАН України. При їх проведенні використовуються моделі стрептозотоцин-індукованого діабету та циклофосфамід-індукованого циститу у щурів. Результати цих досліджень показують, що TRPV1 та TRPА1, експресуючись у чутливих нервових аферентах сечового міхура, беруть участь у скоротливій реакції ГМД на хімічні подразники – агоністи цих каналів завдяки двом механізмам: 1) ініціації рефлекторної дуги і 2) локальному вивільненню скорочувальних нейропептидів – тахікінінів завдяки “еферентній функції” TRPV1- та TRPА1-експресуючих аферентів. Внесок кожного з механізмів при діабеті залежить від утворення прозапальних факторів (тахікінінів, простагландинів, закислення), які впливають як активацію TRPV1 та TRPА1, так і безпосередньо на скорочення ГМД. Крім того, запалення, діючи синергічно з діабетом, підвищує ефективність m-холіноргічної нервово-м'язової передачі, результатом чого може стати гіперактивність сечового міхура (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У зв'язку з цим ми поставили собі за мету з'ясувати, яким чином класична холінегрічна та пурінергічна нервово-м'язова передача, а також нові детермінанти чутливості сечового міхура до хімічних і термічних подразників – TRPV1 та TRPА1 задіяні у змінах скоротливості ГМД сечового міхура при діабеті і чи впливають на цю скоротливість супутні запалення, або інфекція. Ці дослідження, виконуються в рамках бюджетного фінансування та Цільової програми &amp;quot;Геном&amp;quot; НАН України. При їх проведенні використовуються моделі стрептозотоцин-індукованого діабету та циклофосфамід-індукованого циститу у щурів. Результати цих досліджень показують, що TRPV1 та TRPА1, експресуючись у чутливих нервових аферентах сечового міхура, беруть участь у скоротливій реакції ГМД на хімічні подразники – агоністи цих каналів завдяки двом механізмам: 1) ініціації рефлекторної дуги і 2) локальному вивільненню скорочувальних нейропептидів – тахікінінів завдяки “еферентній функції” TRPV1- та TRPА1-експресуючих аферентів. Внесок кожного з механізмів при діабеті залежить від утворення прозапальних факторів (тахікінінів, простагландинів, закислення), які впливають як активацію TRPV1 та TRPА1, так і безпосередньо на скорочення ГМД. Крім того, запалення, діючи синергічно з діабетом, підвищує ефективність m-холіноргічної нервово-м'язової передачі, результатом чого може стати гіперактивність сечового міхура (див. відповідні публікації).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Іонні канали як мішені модуляторної дії ендогенних і екзогенних факторів ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Іонні канали як мішені модуляторної дії ендогенних &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;(ендоканабіноїдів) &lt;/ins&gt;і екзогенних &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;(активаторів калієвих каналів) &lt;/ins&gt;факторів ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Не зважаючи на досить широку назву цього проекту ми в ньому зосередилися на двох цілком конкретних напрямках:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Не зважаючи на досить широку назву цього проекту ми в ньому зосередилися на двох цілком конкретних напрямках:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Bobo</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=8662&amp;oldid=prev</id>
		<title>Bobo в 22:44, 10 листопада 2016</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://biph.kiev.ua/uk?title=NMP:Projects&amp;diff=8662&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2016-11-10T22:44:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версія за 22:44, 10 листопада 2016&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 8:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 8:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Поточні наукові проекти ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Поточні наукові проекти ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* Участь іонних каналів і кальцієвої сигналізації у злоякісному переродженні клітин і канцерогенезі;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[#&lt;/ins&gt;Участь іонних каналів і кальцієвої сигналізації у злоякісному переродженні клітин і канцерогенезі&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* Роль термо- та механочутливих іонних каналів у функціонуванні гладких м'язів (ГМ) органів сечостатевої системи;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[#&lt;/ins&gt;Роль термо- та механочутливих іонних каналів у функціонуванні гладких м'язів (ГМ) органів сечостатевої системи&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* Вплив діабету на нервово-м'язову передачу та спряження збудження скорочення в ГМ сечостатевої системи;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[#&lt;/ins&gt;Вплив діабету на нервово-м'язову передачу та спряження збудження скорочення в ГМ сечостатевої системи&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* Іонні канали як мішені модуляторної дії ендогенних (ендоканабіноїдів) і екзогенних (активаторів калієвих каналів) факторів;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[#&lt;/ins&gt;Іонні канали як мішені модуляторної дії ендогенних (ендоканабіноїдів) і екзогенних (активаторів калієвих каналів) факторів&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* Експресія, біофізичні властивості, фармакологія та епігенетична регуляція низькопорогових кальцієвих каналів в нормі та при експериментальній абсансній епілепсії.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[#&lt;/ins&gt;Експресія, біофізичні властивості, фармакологія та епігенетична регуляція низькопорогових кальцієвих каналів в нормі та при експериментальній абсансній епілепсії&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]].&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;=== Участь іонних каналів і кальцієвої сигналізації у злоякісному переродженні клітин ===&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Цей напрямок досліджень виконується у тісному співробітництві з Лабораторією клітинної фізіології Лільського університету наук і технологій під керівництвом Проф. Наталії Преварської. Дослідження по даному проекту фінансувалися двома грантами від INTAS – INTAS-99-01248 (2000-2003 рр) та INTAS-05-1000008-8223 (2006-2008 рр), а в даний час продовжуються на ініціативній основі.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Завдяки здатності транспортувати іони через клітинну мембрану активація різних типів іонних каналів робить суттєвий внесок в регуляцію клітинного об'єму, а у випадку, коли вони транспортують іони кальцію, також і у зміни концентрації внутрішньоклітинного кальцію, яке має важливе сигнальне значення. Ці ж самі чинники, а саме регуляція клітинного об'єму і зміни кальцієвої сигналізації, впливають на перебіг процесів, які визначають долю клітин – проліферацію, диференціацію, міграцію та апоптоз. Оскільки порушення цих процесів у бік прискорення міграції та збільшення опору до апоптозу є ознаками злоякісного переродження клітин, то іонні канали виявляються ключовими гравцями у зумовлені, чи, навпаки, запобіганні такому переродженню. В наших дослідженнях було описано властивості і канцерогенний потенціал низки хлорпровідних та кальційпровідних іонних каналів клітин раку простати і виказані припущення щодо їх використання в якості терапевтичних мішеней. Результати цих досліджень широко представлені в науковій літературі (див. відповідні публікації).&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;=== Роль термо- і механочутливих іонних каналів у функціонуванні гладких м'язів (ГМ) органів сечостатевої системи ===&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Активація більшості відомих іонних каналів керується такими класичними чинниками як мембранний потенціал та/або ендогенні хімічні сполуки, відомі нейромедіатори. Однак останні роки ознаменувалися відкриттям принципово нових типів іонних каналів з некласичними механізмами керування, перш за все такими як зміни температури та механічне напруження. В рамках даного напрямку досліджень ми поставили перед собою завдання з'ясувати, яким чином канали, що активуються пекучими – TRPV1, або охолоджуючими – TRPA1 температурами, механоактивовані канали родини PIEZO – PIEZO1 і PIEZO2 залучені у регуляцію скоротливої активності гладких м'язів (ГМ) чоловічої сечостатевої системи – сечового міхура (detrusor), простати, сім'явивідних протоків (vas deferens) та скротума (tunica dartos), які, як відомо, відзначаються значною чутливістю до термічних і механічних (розтягнення) подразників. Ці дослідження виконуються в рамках фінансування НАН України, а також Цільових програм &amp;quot;Геном&amp;quot; та &amp;quot;Біотехнологія&amp;quot;. Їх результати дають уявлення не тільки про експресію і функцію термо- і механоактивованих каналів у вказаних тканинах на клітинному і субклітинному рівнях, а і про їх можливі зміни в результаті ускладнень, викликаних діабетом (див. відповідні публікації).&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;=== Вплив діабету на нервово-м'язову передачу та спряження збудження скорочення в гладких м'язах (ГМ) сечостатевої системи ===&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Ураження вегетативної нервової системи, вегетативна діабетична нейропатія, є частим і серйозним ускладненням цукрового діабету. Послаблення вегетативної регуляції нижніх сечових шляхів у хворих на цукровий діабет провокує розвиток діабетичних цистопатій, основним симптомом яких є нетримання сечі. Однак літературні дані щодо впливу цукрового діабету на нервово-м’язову синаптичну передачу у вісцеральних гладких м'язах і, зокрема, гладких м'язах детрузора (ГМД) сечового міхура є досить суперечливими. Домінуючим є погляд, що при діабеті експресія мускаринових m-холінорецепторів і чутливість ГМД до їх агоністів зростають. Більше того, антагоністи m-холінорецепторів вважаються ефективними для усунення симптомів гіперактивного сечового міхура і нетримання сечі нетерпіння різної етіології, хоч така терапія має досить обмежене застосування через значні побічні ефекти. Крім цього, в останній час були ідентифіковані нові детермінанти гіперактивності сечового міхура з числа іонних каналів, якими є перш за все рецептори пекучих і холодних температур – TRPV1 та TRPА1, відповідно. Ступінь вираженості та спрямованість урологічних розладів при діабеті можуть також в значній мірі залежати від запалення та/або інфекції нижніх сечовивідних шляхів, які часто супроводжують це захворювання.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;У зв'язку з цим ми поставили собі за мету з'ясувати, яким чином класична холінегрічна та пурінергічна нервово-м'язова передача, а також нові детермінанти чутливості сечового міхура до хімічних і термічних подразників – TRPV1 та TRPА1 задіяні у змінах скоротливості ГМД сечового міхура при діабеті і чи впливають на цю скоротливість супутні запалення, або інфекція. Ці дослідження, виконуються в рамках бюджетного фінансування та Цільової програми &amp;quot;Геном&amp;quot; НАН України. При їх проведенні використовуються моделі стрептозотоцин-індукованого діабету та циклофосфамід-індукованого циститу у щурів. Результати цих досліджень показують, що TRPV1 та TRPА1, експресуючись у чутливих нервових аферентах сечового міхура, беруть участь у скоротливій реакції ГМД на хімічні подразники – агоністи цих каналів завдяки двом механізмам: 1) ініціації рефлекторної дуги і 2) локальному вивільненню скорочувальних нейропептидів – тахікінінів завдяки “еферентній функції” TRPV1- та TRPА1-експресуючих аферентів. Внесок кожного з механізмів при діабеті залежить від утворення прозапальних факторів (тахікінінів, простагландинів, закислення), які впливають як активацію TRPV1 та TRPА1, так і безпосередньо на скорочення ГМД. Крім того, запалення, діючи синергічно з діабетом, підвищує ефективність m-холіноргічної нервово-м'язової передачі, результатом чого може стати гіперактивність сечового міхура (див. відповідні публікації).&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;=== Іонні канали як мішені модуляторної дії ендогенних і екзогенних факторів ===&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Не зважаючи на досить широку назву цього проекту ми в ньому зосередилися на двох цілком конкретних напрямках:&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;# З'ясування впливу ліпідних посередників з класу ендоканабіноїдів на електрозбудливість і іонні канали кардіоміоцитів;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;# Встановлення мішеней основної і побічної фармакологічної дії нових активаторів АТФ-залежних калієвих каналів та їх вибірковості щодо тканиноспецифічних підтипів цих каналів.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Дослідження по першому напрямку виконуються у співробітництві з Відділом біохімії ліпідів Ін-ту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ, очолюваного чл.-корр. НАНУ Н.М. Гулою, та лабораторією Др. М. Оза з Університету Об'єднаних Арабських Еміратів. В його рамках було показано, що мажорні представники сигнальних ліпідів з групи N-ацилетаноламінів (NAE, відомі також як ендоканабіноїди) – N-стеарилетаноламін (SEA) and N‑олеілетаноламін (OEA), які в значних кількостях продукуються при ішемії та інфаркті міокарда, пригнічують збудливість та скоротливість кардіоміоцитів частково блокуючи вхід кальцію через потенціалкеровані кальцієві канали шляхом безпосередньої взаємодії з каналом. Таким чином ці ліпіди виступають в ролі ендогенних кардіопротекторів при патологіях серця. Мінорний ендоканабіноїд – анандамід (N-арахідонилетаноламін, AEA), який відомий своєю переважною сигнальною дією через так звані канабіноїдні рецептори (СВ1 та СВ2), теж виявився здатним пригнічувати натрієвий і кальцієвий струми кардіоміоцитів у рецептор-незалежний спосіб, справляючи негативний інотропний і антиаритмічний ефекти (див. відповідні публікації).&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Ендогенний кардіопротекторний ефект має також активація АТФ-залежних калієвих каналів (K&amp;lt;sub&amp;gt;ATP&amp;lt;/sub&amp;gt;), які ми досліджуємо в рамках другого напрямку. Загалом, K&amp;lt;sub&amp;gt;ATP&amp;lt;/sub&amp;gt;-канали функціонують як регулятори фізіологічної активності клітин в залежності від їх енергетичного стану: коли клітинна енергетика недостатня (тобто рівень внутрішньоклітинного АТФ низький) ці канали активуються, що приводить до гіперполяризації мембранного потенціалу і пригнічення клітинної активності (тобто клітина автоматично переводиться у щадний режим роботи). У зв'язку з цим фармакологічні речовини – так звані активатори, або відкривачі K&amp;lt;sub&amp;gt;ATP&amp;lt;/sub&amp;gt;-канали каналів є потенційно дуже важливими терапевтичними засобами. В залежності від свого субодиничного складу АТФ-залежні калієві канали поділяють на три основні тканиноспесифічні типи – серцевий, васкулярний і підшлунковий. В рамках даного напрямку ми досліджуємо особливості фармакологічної дії вітчизняного препарату – активатора K&amp;lt;sub&amp;gt;ATP&amp;lt;/sub&amp;gt;-каналів – флокаліну, який позиціонується як кардіопротекторний засіб при ішемічному ураженні серця. Наші дані показують, що флокалін дійсно є ефективним відкривачем кардіоспецифічних АТФ-залежних калієвих каналів і що саме цей ефект лежить в основі його кардіопротекторних властивостей. Однак флокалін також здатен блокувати натрієві і кальцієві канали, що повинно враховуватись при його дозуванні. Дані, отримані на нативних кардіоміоцитах та гладко м'язових клітинах сечового міхура, вже опубліковані (див. відповідні публікації). В перспективі – перевірка специфічності дії флокаліну на різних типах рекомбінантних АТФ-залежних калієвих каналів, гетерологічно експресованих в клітинних системах.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;=== Експресія, біофізичні властивості, фармакологія та епігенетична регуляція низькопорогових кальцієвих каналів в нормі та при експериментальній абсансній епілепсії ===&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Низькопорогові (НП) потенціалкеровані кальцієві канали (ПККК), які ще називають кальцієвими каналами Т-типу, відзначаються низкою фармакологічних властивостей, що суттєво відрізняють їх від інших типів ПККК. Ідентифіковано три підтипи НП ПККК – Cav3.1, Cav3.2, Cav3.3, кожен з яких кодуєтьсяокремим геном із специфічною експресією в тих чи інших видах клітин. Відповідно і функціональна роль кожного з підтипів є досить різноманітною і не завжди очевидною, що загалом робить її з'ясування надзвичайно важливим. В своєму інтересі до НП ПККК ми зосередилися на трьох основних напрямках:&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;# дослідженні того, яким чином НП ПККК пропускають і відбирають поліваленті катіони, а також ними блокуються,&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;# визначенні потенційних факторів, що можуть регулювати їх експресію &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;# встановленні ролі підтипів НП ПККК в епілептогенезі (див. відповідні публікації).&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Наші дані, отримані на гетерологічно експресованих Cav3.1, Cav3.2, Cav3.3 в ооцитах ''Xenopus'' свідчать, що ці канали приблизно однаково пропускають Ca&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt;, Sr&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt; і Ba&amp;lt;sup&amp;gt;2+&amp;lt;/sup&amp;gt;, що за фізіологічних умов вони є помітно проникними також для Na&amp;lt;sup&amp;gt;+&amp;lt;/sup&amp;gt; і що їх блокування полівалентними катіонами перехідних металів, зокрема нікелем, вимагає взаємодії останнього принаймні з трьома ділянками зв'язування каналу. Дослідження різних підтипів НП ПККК в ядрах таламуса нормальних щурів в онтогенезі і щурів з фенотипом абсансної епілепсії (WAG/Rij) показало, що остання супроводжується збільшенням експресії переважно Cav3.1 каналу і що регуляція експресії різних підтипів як в онтогенезі, так і при патологіях може регулюватися мікроРНК rno-mir-1 (див. відповідні публікації)&lt;/ins&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Bobo</name></author>	</entry>

	</feed>