Головна сторінка
Офіційний сайт Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
Ми у соцмережах:
Facebook
LinkedIn
Увага! інші сайти (нібито інститутські), які є в мережі, це фейкові сайти
В Інституті проводиться щоденно о 9.00 загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України
Оголошення
Новини
Наказом МОН України №1721 від 10.12.2024 року Шкрилю В’ячеславу Михайловичу, старшому науковому співробітнику відділу біофізики іонних каналів, присвоєно науковий ступінь доктора наук. Дисертаційна робота на тему: «Ріанодин рецептор опосередкована кальцієва сигналізація в м’язових і нервових клітинах» ( науковий консультант проф., д.б.н. Лук’янець О.О. Особливістю досліджень є порівняння властивостей ріанодінових рецепторів у різних типах збудливих клітин, що відкриває нові горизонти у вивченні механізмів регуляції кальцієвої сигналізації та її ролі у фізіології і патології. Щиро вітаємо Шкриля В’ячеслава Михайловича з визначним досягненням і бажаємо подальших успіхів у науковій діяльності!
Тема лекції: Silicon probes and seizure models: A new wave in determining mechanisms in hypersynchrony. (Кремнієві зонди та моделі епілепсії: нова хвиля у визначенні механізмів гіперсинхронії).
Формат: Онлайн (Zoom).
Meeting ID: 796 3428 8253 Passcode: 6Z75hE
Захід відбудеться в рамках проекту "Біомедичний центр іноваційних досліджень у галузі нейронаук" грант НФДУ № 2023.05/0023. До зустрічі на лекції!
Доповідатиме аспірант відділу гіпоксії Євген ДУБРОВСЬКИЙ. Тема: «Молекулярно-генетичні та імунні механізми важкого перебігу коронавірусної хвороби (COVID-19)»  19 листопада 2024 року в Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України відбулося урочисте засідання вченої ради, присвячене 90-річчю з дня заснування Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, одного з провідних наукових закладів України. Засідання відкрив директор Інституту академік НАН України Микола Веселовський. З нагоди ювілею Інституту на урочистому засіданні були присутні шановні гості – керівники Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України, академічних наукових установ та закладів вищої освіти МОН України. Репортаж на сайті НАН України.
За результатами конкурсу на кращу доповідь серед молодих вчених було визначено трьох переможців: І місце - Назар Семенюк (Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України) "Вплив короткочасної васкулярної ішемії на реалізацію скорочень Musculus gastrocnemius" ІІ місце - Йован Геґель-Валентичь (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського") "Stability of G-quadruplexes and hairpins in the 24200 RNA fragment of SARS-CoV-2: an in silico study" ІІІ місце - Олександра Баширова (Національний медичний університет імені О.О. Богомольця) "Β-catenin expression in brain choroid plexus in rat stroke model and the effects of dexamethasone" Збірка тез нашої конференції доступна для ознайомлення. Оновлена програма Міжнародної конференції з нейронаук та Наукових читань, присвячених вісцеральній фізіології та патофізіології Media:BIPH Conf 2024 prog.pdf, відкриття яких відбудеться вже завтра 19.11.2024 Інформація про створений в нашому інституті Біомедичний центр інноваційних досліджень у галузі нейронаук на сайті НАН України. Термін реєстрації для участі у Міжнародній конференції з нейронаук та Наукових читаннях, присвячених вісцеральній фізіології та патофізіології подовжено до 10 листопада. У Віснику НАН України опубліковані тескти виступів учнів і колег Платона Григоровича Костюка під час ювілейної сесії Загальних зборів Академії, що відбулися у вересні.
 Шановні колеги!
Наукові теми конференції:
Дедлайн реєстрації - 10 листопада 2024 року. Детальна інформація та сторінка реєстрації
В понеділок 14 жовтня о 12 год дня в ауд. 212 відбудеться засідання інститутського наукового семінару. Доповідатиме аспірант відділу фізіології рухів Дмитро ШУШУЄВ. Тема: «Центральні команди та сегментарні рефлекси в зовні контрольованих рухах кінцівок людини» На сайті Academia Europaea вийшло інтерв'ю із завідувачем відділу ФХБКМ академіком НАН України Олегом Кришталем. Повний текст за посиланням. В рамках семінару "Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології" на базі Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України із доповіддю виступить завідувач відділу нервово-м'язової фізіології нашого інституту, д.б.н., проф., акад. НАН України Ярослав Шуба. Тема "Іонні канали як важливі детермінанти канцерогенезу і перспективні мішені для терапії раку". 18 жовтня 10:30, актова зала Інституту біохімії (вул. Леонтовича, 9), Google Meet. У понеділок 23 вересня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань Вченої ради) відбудеться засідання Вченої ради з науковим семінаром. Доповідатиме доктор біологічних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник відділу фізіології промислових мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Марина Фоміна. Тема доповіді "Корекція мікробіому та персоніфікована реабілітація у військовий та мирний час" У понеділок 16 вересня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань Вченої ради) відбудеться науковий семінар. Доповідатиме молодший науковий співробітник відділу ФХБКМ Нестеренко Юлія Анатоліївна
 12.09.2024 Вітаємо нашого аспіранта Єльяшова Семена Ігоровича (науковий керівник академік НАН України Шуба Ярослав Михайлович, відділ нервово-м'язової фізіології) з успішним здобуттям наукового ступеня доктора філософії! Його дослідження на тему "Характеристика механочутливих іонних каналів в гладеньком'язових клітинах детрузора сечового міхура щура" стало важливим внеском у фізіологію та медицину. Бажаємо натхнення та нових наукових досягнень!
Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка Платона Костюка відбудеться в середу 11 вересня у Великому конференц-залі НАН України (вул. Володимирська, 55) о 15 годині.  
В понеділок 9 вересня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару. Доповідатиме аспірант 4 року навчання Костянтин Короїд Тема: «Особливості передачі сенсорних сигналів в I і X пластинці спинного мозку щурів у нормі та патології»  Ілюстрацію зі статті наших колег з відділу нервово-м'язової фізіології, про яку ми писали раніше, обрали для обкладинки серпневого випуску The Journal of Physiology.
"Гістологічне трихромне фарбування по Маллорі поперечного зрізу сечового міхура щура товщиною 15 мікрон для виявлення клітинних структур, що утворюють стінки міхура. Червоним кольором забарвлені гладком’язові волокна, що характеризуються різним ступенем видовженості в залежності від того, входять вони до складу поздовжнього чи колового гладком’язового шару."
28.08.2024 Оголошено конкурс на здобуття стипендій імені академіка НАН України Б.Є. Патона для молодих вчених Подання документів до 20 вересня 2024 р.  28.08.2024 Вітаємо нашого аспіранта Меженського Олега Руслановича (науковий керівник к.б.н. Філіппов Ігор Борисович, відділ нервово-м'язової фізіології) з успішним здобуттям наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 – "Біологія". Його дослідження, присвячене вивченню ролі PPAR-gamma в регуляції ендотелійзалежних реакцій аорти щура в нормі та при діабеті 2 типу, родзинокою роботи було використання методу молекулярного докінгу. Робота є важливим внеском у сучасну біомедицину. Бажаємо подальших наукових звершень та професійних успіхів!
 27.08.2024 Вітаємо нашого співробітника Хецуріані Михайла (науковий керівник к.б.н. Шиш Анжела Михайлівна, відділ загальної та молекулярної патофізіології) з успішним здобуттям наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 – "Біологія та біохімія". Його дослідження, присвячене змінам експресії довгих некодуючих РНК, залучених до гіпоксичної програми при ішемічному ушкодженні серця. Робота є важливим внеском у сучасну науку. Бажаємо нових наукових досягнень та успіхів у подальшій професійній діяльності!
 22.08.2024 Вітаємо нашу аспірантку, Путій Юлію Володимирівну (науковий керівник д.б.н. Розова Катерина Всеволодівна, відділ гіпоксії), з успішним захистом дисертації, який відбувся 22 серпня 2024 року. За результатами захисту Юлії Володимирівні присуджено науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю 091 – Біологія та біохімія. Бажаємо подальших наукових звершень та успіхів у професійній діяльності!
Ювілей Платона Костюка: 100 років наукової величі та державної мудрості
 20 серпня 2024 року виповнюється 100-річчя з дня народження видатного українського нейрофізіолога Платона Григоровича Костюка. Його наукова спадщина є однією з найважливіших у сучасній нейрофізіології, а його внесок у дослідження нервової системи здобув визнання у всьому світі. Після закінчення Київського університету та медичного інституту, Платон Костюк присвятив своє життя науці нейрофізіології. Він очолював Інститут фізіології імені О.О. Богомольця та виховував нові покоління науковців. Його дослідження в галузі кальцієвої провідності нервових клітин є фундаментальними для світової науки. Платон Костюк був не лише вченим, але й педагогом, виховав понад 100 докторів і кандидатів наук. Також був активним громадським діячем, який відігравав важливу роль у розвитку науки. За свої досягнення він був нагороджений званням Героя України. Поза наукою Платон Костюк займався і державною діяльністю. Він обіймав посаду Голови Верховної Ради УРСР, а під час його каденції в 1989 році було прийнято закон, що закріплював українську мову як державну ще до проголошення незалежності України. Інститут фізіології імені О.О. Богомольця з гордістю шанує спадщину Платона Григоровича Костюка, та продовжує його справу, підтримуючи високий рівень наукових досліджень і виховуючи нові покоління натхненних його прикладом дослідників. Спадщина Платона Костюка живе в кожному новому відкритті, яке здійснюється в стінах Інституту.
 У одному із найстаріших і найпрестижніших журналів фізіологічного профілю - Journal of Physiology (London) - опублікована стаття авторства співробітників відділу нервово-м'язової фізіології нашого Інституту. Першим її автором є Герой України, к.б.н. Біжан Шаропов, який загинув у лавах Сил Оборони України в боротьбі з російською навалою. Робота містить результати його останніх досліджень, присвячених ролі рецепторів TRPV1 у викликаному ацетилхоліном скороченні гладеньких м'язів сечового міхура, а також коротку довідку про Біжана. Із повним текстом публікації можна ознайомитися через ресурс Research4Life.
|
Ці дні в історії фізіології
академік НАН України Костюк Платон Григорович Наші грантові проєкти
Історична довідкаІнститут фізіології ім. О.О. Богомольця Національної академії наук (НАН) України був заснований 1953 року в результаті злиття Інституту експериментальної біології і патології (ІЕБП) Міністерства охорони здоров'я Української РСР та Інституту клінічної фізіології (ІКФ) Академії наук Української РСР. Обидва інститути були засновані у 1931 – 1934 роках в результаті ініціативи академіка О.О. Богомольця, всесвітньо відомого вченого, який був директором і науковим керівником цих двох установ до 1946 року. Протягом 1946 – 1953 років керували інститутами експериментальної біології і патології та клінічної фізіології відповідно – О.О. Богомолець та Р.Е. Кавецький. Наукова діяльність інститутів мала велике значення для розвитку фізіології. В цих інститутах вивчались та досліджувались алергія, імунітет, гіпоксія і розвиток пухлин, а також найбільш важливі питання ендокринології, геронтології та геріатрії. На основі наукових досліджень O.O. Богомольця створено оригінальні концепції, які стали важливими віхами у розвитку деяких областях фізіології. Серед них є фізіологія сполучної тканини, ефекти переливання крові, реактивність організму, цитотоксичних сироваток та інше. У 1953 році А.М. Воробйов, член-кореспондент НАН України став директором новоствореного Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця. З 1956 до 1966 року академік НАН України А. Ф. Макарченко очолював інститут. За цей час було створено відділи електрофізіології (під керівництвом академіка НАНУ Д.В. Воронцова), загальної фізіології (на чолі з академіком П.Г. Костюком), біофізики (під керівництвом члена-кореспондента НАНУ А.А. Городецького), фізіології старіння (голова – доктор медичних наук Н.В. Лауер) та інші. З 1966 по 2010 рік інститут очолював академік НАНУ П.Г. Костюк. У 2011-2021 рр. інститутом керував академік НАНУ O.O. Кришталь. З 2021 року директором інституту є академік НАН М. С. Веселовський. Академіком П.Г. Костюком та його учнями Кришталем О.О., Підоплічко В.І., Веселовським М.С. та іншими співробітниками були вперше в світі розроблені і застосовані методи внутрішньоклітинного діалізу соми клітини для дослідження мембранних і молекулярних механізмів функцій нервових клітин.
В Інституті працює аспірантураПрийом документів відбувається з 25 червня до 10 вересня. Офіційне промо-відео Інституту фізіологіїПригоди аспіранта в Інституті фізіології |
