Перегляд

----

Головний мозок має обмежені можливості відновлення нервових клітин після ішемічного інсульту. Перспективним напрямком у лікуванні інсульту є клітинна терапія із застосуванням нейральних стовбурових клітин.

Співробітники відділу цитології (зав. - проф. '''Галина Скибо''') змоделювали ішемічне ушкодження головного мозку мишей, а потім трансплантували у пошкоджену ділянку нейральні стовбурові клітини. Вчені показали, що нові клітини утворювали нервові синаптичні зв'язки з нейронами реципієнта, сприяли регенерації нервової тканини і, як наслідок, покращувалися когнитивні функції тварин. 

Результати цих досліджень свідчать про те, що клітинна терапія є перспективним напрямком у лікуванні наслідків ішемічного інсульту.

[http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/24753232 ''Посилання на статтю'']

----


Патологічний біль є ускладненням багатьох захворювань, таких як рак або цукровий діабет. Біль викликається електричною активністю нервових клітин, яка генерується особливими білками – ''іонними каналами''.

Співробітники Інституту фізіології під керівництвом доктора '''Нани Войтенко''' дослідили роль іонних кальцієвих каналів Т-типу, які відомі як важливі учасники формування больових відчуттів. Експериментальний діабет у молодих щурів призвів до підвищеної і зниженої больової чутливості. Крім того, результати науковців показують, що щільність струму через так звані «швидкі» кальцієві канали Т-типу була значно збільшена у нервових клітинах щурів з групи з підвищеною больовою чутливістю. 

Отже, за даними українських фізіологів ці іонні канали є перспективними мішенями для лікування патологічного болю.

''[http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/24693454 Посилання на статтю]''
<hr />
''Теломераза'' – важливий фермент, який активно вивчають науковці через його зв'язок із старінням і раковими захворюваннями. Окрім подовження кінців хромосом (теломер) він виконує і деякі і нші функції. 

Співробітники відділів з вивчення гіпоксичних станів (зав. - проф. '''Ірина Маньковська''') і загальної та молекулярної патофізіології (зав. - акад. '''Олексій Мойбенко''') висунули гіпотезу, що теломераза може виступати в ролі РНК-залежної РНК-полімерази і може бути залучена у збільшенні кількості важливих регуляторних мікроРНК серцевих клітин. Пригнітивши експресію і активність теломерази, дослідники побачили зменшення кількості мікроРНК і зниження життєздатності клітин серця. 

Таким чином, вперше показано можливість залучення теломерази до утворення зрілих мікроРНК, важливих для функціонування клітин серця, незалежно від геному.

''[http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25156787 Посилання на статтю]''