Прес-релізи
Alexey (Обговорення • внесок) |
Alexey (Обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
---- | ---- | ||
+ | Співробітники '''відділу молекулярної біофізики''' опублікували статтю в рейтинговому журналі PLOS ONE. | ||
− | + | ''Cherkas V, Grebenyuk S, Osypenko D, Dovgan AV, Grushevskyi EO, et al. (2018) Measurement of intracellular concentration of fluorescently-labeled targets in living cells. PLOS ONE 13(4): e0194031.'' | |
− | + | Для проведення сучасних біологічних експериментів та подальшої інтерпретації їх результатів дуже важливо вміти оцінювати внутрішньоклітинні концентрації флуоресцентно-мічених молекул у живих клітинах. В роботі запропоновано простий і універсальний підхід для такого оцінювання. | |
+ | <!-- Відомо, що рівень флуоресценції барвника прямо пропорційний квантовому виходу та кількості молекул барвника, а коефіцієнт пропорційності визначається виключно спектральними властивостями молекули та оптичного обладнання, що використовується для реєстрації флуоресцентного сигналу. Якщо ж в одному й тому самому об’ємі присутні два флуоресцентні барвники, то співвідношення їх концентрацій дорівнює співвідношенню їх флуоресценцій, помножених на певний коефіцієнт (так званий ratio factor), який залежить виключно від спектральних властивостей барвників та оптичного обладнання. Звідси випливає, що знаючи концентрацію одного барвника, а також спектральні властивості барвників та обладнання, можна оцінити концентрацію іншого барвника. В даній роботі було показано, як обчислити ratio factor, та як з його допомогою оцінити концентрацію флуоресцентно-мічених молекул в живих клітинах.--> | ||
− | + | Автори оцінили концентрацію введенного у клітини кальцієвого сенсорного білку гіпокальцину, міченого флуоресцентним барвником, в дендритному дереві нейронів гіпокампу щурів. Ті самі нейрони гіпокампу були заповнені розчином флуоресцентного барвника відомої концентрації. | |
− | [ | + | Описаний у роботі підхід здатен забезпечити проведення швидкого, недорогого та надійного кількісного аналізу концентрації флуоресцентно-мічених молекул у різних частинах живих клітин. |
+ | |||
+ | [https://doi.org/10.1371/journal.pone.0194031 ''Посилання на статтю''] | ||
---- | ---- | ||
+ | Співробітники '''відділу сенсорної сигналізації''' опубліковали статтю в рейтинговому журналі Journal of Cell Science: | ||
+ | ''Olga Kopach, Oksana Rybachuk, Volodymyr Krotov, Vitalii Kyryk, Nana Voitenko, Tatyana Pivneva. “Maturation of neural stem cells and integration into hippocampal circuits – a functional study in an in situ model of cerebral ischemia”. Journal of Cell Science (2018) 131, jcs210989. doi:10.1242/jcs.210989'' | ||
− | + | <!-- Гіпокамп - це область головного мозку, яка є найбільш сприйнятливою до ішемічного ураження, оскільки він містить пірамідні нейрони, що вкрай чутливі до нестачі кисню.-->Мозок дорослих ссавців має обмежені можливості нейрогенезу та не може компенсувати масову загибель клітин після інсульту. Тому стратегія використання клітинної терапії для заміни загиблих нейронів є вкрай актуальною. <!--Різні аспекти такої терапії досліджуються в багатьох лабораторіях у всьому світі.--> Сьогодні відомо, що нейрони, диференційовані з попередників нейральних стовбурових клітин, можуть дозрівати й інтегруватися в нейронну мережу реципієнта і тим самим прискорювати відновлення мозку після інсульту. Однак досі невідомо, як навколишнє мікросередовище організму реципієнта регулює та/або впливає на дозрівання та функцію нейральних стовбурових клітин в пост-ішемічній тканині. | |
− | + | У статті йдеться про дослідження дозрівання нейральних стовбурових клітин та їх інтеграцію в нейронні мережі гіпокампу в моделі експериментального інсульту. Автори дослідили електрофізіологічні показники нейронів, диференційованих з нейральних стовбурових клітин, їх інтегрування в нейронні мережі тканини реципієнта протягом 3 тижнів після їх трансплантації. | |
− | + | В роботі показано затримку дозрівання привнесених нейронів і тенденцію диференціації нейральних стовбурових клітинв гліальні (олігодендроціти і астроцити) в постінсультних умовах. Отримані дані можуть бути застосовані до стратегії терапії стовбуровими клітинами після інсульту. | |
− | ''[http:// | + | ''[http://jcs.biologists.org/content/early/2018/01/04/jcs.210989 Посилання на статтю]'' |
<hr /> | <hr /> | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Як перетворити англомовний абстракт на прес-реліз? ІНСТРУКЦІЯ для АВТОРІВ]] | [[Як перетворити англомовний абстракт на прес-реліз? ІНСТРУКЦІЯ для АВТОРІВ]] | ||
[[Архів прес-релізів|АРХІВ релізів]] | [[Архів прес-релізів|АРХІВ релізів]] |
Версія за 20:41, 1 жовтня 2018
Співробітники відділу молекулярної біофізики опублікували статтю в рейтинговому журналі PLOS ONE.
Cherkas V, Grebenyuk S, Osypenko D, Dovgan AV, Grushevskyi EO, et al. (2018) Measurement of intracellular concentration of fluorescently-labeled targets in living cells. PLOS ONE 13(4): e0194031.
Для проведення сучасних біологічних експериментів та подальшої інтерпретації їх результатів дуже важливо вміти оцінювати внутрішньоклітинні концентрації флуоресцентно-мічених молекул у живих клітинах. В роботі запропоновано простий і універсальний підхід для такого оцінювання.
Автори оцінили концентрацію введенного у клітини кальцієвого сенсорного білку гіпокальцину, міченого флуоресцентним барвником, в дендритному дереві нейронів гіпокампу щурів. Ті самі нейрони гіпокампу були заповнені розчином флуоресцентного барвника відомої концентрації.
Описаний у роботі підхід здатен забезпечити проведення швидкого, недорогого та надійного кількісного аналізу концентрації флуоресцентно-мічених молекул у різних частинах живих клітин.
Співробітники відділу сенсорної сигналізації опубліковали статтю в рейтинговому журналі Journal of Cell Science:
Olga Kopach, Oksana Rybachuk, Volodymyr Krotov, Vitalii Kyryk, Nana Voitenko, Tatyana Pivneva. “Maturation of neural stem cells and integration into hippocampal circuits – a functional study in an in situ model of cerebral ischemia”. Journal of Cell Science (2018) 131, jcs210989. doi:10.1242/jcs.210989
Мозок дорослих ссавців має обмежені можливості нейрогенезу та не може компенсувати масову загибель клітин після інсульту. Тому стратегія використання клітинної терапії для заміни загиблих нейронів є вкрай актуальною. Сьогодні відомо, що нейрони, диференційовані з попередників нейральних стовбурових клітин, можуть дозрівати й інтегруватися в нейронну мережу реципієнта і тим самим прискорювати відновлення мозку після інсульту. Однак досі невідомо, як навколишнє мікросередовище організму реципієнта регулює та/або впливає на дозрівання та функцію нейральних стовбурових клітин в пост-ішемічній тканині.
У статті йдеться про дослідження дозрівання нейральних стовбурових клітин та їх інтеграцію в нейронні мережі гіпокампу в моделі експериментального інсульту. Автори дослідили електрофізіологічні показники нейронів, диференційованих з нейральних стовбурових клітин, їх інтегрування в нейронні мережі тканини реципієнта протягом 3 тижнів після їх трансплантації.
В роботі показано затримку дозрівання привнесених нейронів і тенденцію диференціації нейральних стовбурових клітинв гліальні (олігодендроціти і астроцити) в постінсультних умовах. Отримані дані можуть бути застосовані до стратегії терапії стовбуровими клітинами після інсульту.
Як перетворити англомовний абстракт на прес-реліз? ІНСТРУКЦІЯ для АВТОРІВ