|
|
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | <div id=mg>{{GALLERY:Slides|debug=0|widths=600|heights=206}}</div>__NOTOC__
| + | [[File:Prapor.jpg|1100px|thumb|'''[https://petition.president.gov.ua/petition/18178 <span style="font-size: 20pt">Підписати петицію "Врятуймо науку України!"</span>]'''|left]] |
− | {|
| + | |
− | |-
| + | |
− | |
| + | |
− | == Про нас ==
| + | |
| | | |
| ==Поточні події== | | ==Поточні події== |
Рядок 42: |
Рядок 38: |
| | | |
| | | |
− | {{:Поточні події}}
| |
− |
| |
− |
| |
− | |style='width:420px'|<!-- права колонка -->
| |
− |
| |
− | == Історична довідка ==
| |
− | Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця Національної академії наук (НАН) України був заснований 1953 року в результаті злиття Інституту експериментальної біології і патології (ІЕБП) Міністерства охорони здоров'я Української РСР та Інституту клінічної фізіології (ІКФ) Академії наук Української РСР.
| |
− |
| |
− | Обидва інститути були засновані у 1931 – 1934 роках в результаті ініціативи академіка О.О. Богомольця, всесвітньо відомого вченого, який був директором і науковим керівником цих двох установ до 1946 року. Протягом 1946 – 1953 років керували інститутами експериментальної біології і патології та клінічної фізіології відповідно – О.О. Богомолець та Р.Е. Кавецький.
| |
− |
| |
− | Наукова діяльність інститутів мала велике значення для розвитку фізіології. В цих інститутах вивчались та досліджувались алергія, імунітет, гіпоксія і розвиток пухлин, а також найбільш важливі питання ендокринології, геронтології та геріатрії. На основі наукових досліджень O.O. Богомольця створено оригінальні концепції, які стали важливими віхами у розвитку деяких областях фізіології. Серед них є фізіологія сполучної тканини, ефекти переливання крові, реактивність організму, цитотоксичних сироваток та інше.
| |
− |
| |
− | У 1953 році А.М. Воробйов, член-кореспондент НАН України став директором новоствореного Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця. З 1956 до 1966 року академік НАН України А. Ф. Макарченко очолював інститут. За цей час було створено відділи електрофізіології (під керівництвом академіка НАНУ Д.В. Воронцова), загальної фізіології (на чолі з академіком П.Г. Костюком), біофізики (під керівництвом члена-кореспондента НАНУ А.А. Городецького), фізіології старіння (голова – доктор медичних наук Н.В. Лауер) та інші.
| |
− |
| |
− | З 1966 по 2010 рік інститут очолював академік НАНУ П.Г. Костюк. З 2011 року академік НАНУ O.O. Кришталь є директором інституту.
| |
− |
| |
− | == Наукова діяльність ==
| |
− | Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця є науково-дослідним центром в галузі молекулярної фізіології, біофізики, нейрофізіології, патологічної фізіології. В інституті вперше в колишньому Радянському Союзі було застосовано мікроелектроди для дослідження структурно-функціональної організації нейронних центрів, біофізичних і молекулярних механізмів нейронного збудження і гальмування. Були розроблені і застосовані методи внутрішньоклітинного діалізу соми клітини для дослідження мембранних і молекулярних механізмів нервових функцій клітин. Були отримані нові дані про фізичні та хімічні процеси в нервових і м'язових клітинах, механізми синаптичної передачі, про іонні механізми збудження. Було виявлено порядок участі та відповіді на подразнення різними групами нейронів кори, а також механізми гальмівних процесів в корі головного мозку.
| |
− |
| |
− | Було визначено модулюючий вплив різних частин мозку на серцево-судинні рефлекси, взаємозв'язок між центральними та периферичними механізмами регуляції тонусу судин при функціональному навантаженні. Було розроблено оригінальні моделі гострого дистрофії міокарда, що призводить до шоку. Важливі дані були отримані про імуногенні порушення серцево-судинної системи.
| |
− |
| |
− | Були розроблені новий комплекс методів визначення ефективності, стан і рівень підготовки спортсменів, методи функціональної діагностики серцево-судинних і респіраторних захворювань. Нові методи дослідження вищої нервової діяльності людини були запропоновані і відповідне обладнання було розроблено. Були виконані дослідження з визначення інтенсивності праці, по розробці фізіологічних критеріїв професійного відбору. Був розроблений метод оптимізації дози мінеральної води "Нафтуся", що дозволило підвищити ефективність курортного лікування хвороб нирок і печінки.
| |
− |
| |
− | ==В Інституті працює '''[[аспірантура]]'''==
| |
− | Прийом документів відбувається з 25 червня до 10 вересня.
| |
− |
| |
− | == Наші нові статті ==
| |
− |
| |
− | {{:Прес-релізи}}
| |
− |
| |
− | Відео про наш Інститут і аспірантуру! Рекламуйте їх у мережі!
| |
− | === Офіційне промо-відео Інституту фізіології===
| |
− | {{#ev:youtube|YBzeALihndQ|300|center}}
| |
− | === Пригоди аспіранта в Інституті фізіології===
| |
− | {{#ev:youtube|Rc1O8ghJ1rI|300|center}}
| |
− |
| |
− |
| |
− | |}
| |
| [[en:Main Page]] | | [[en:Main Page]] |
Версія за 17:48, 7 грудня 2015
Поточні події
- Проведення акції протесту у формі пікетування Кабінету Міністрів і Верховної Ради 9 грудня 2015 р. з 9.30
Згідно з попередньою інформацією бюджет НАН України на 2016 р. планується на 40% меншим за фінансування всіх академій наук у поточному році!!! Отже, у НАН України просто не залишиться іншого виходу, як стати на шлях радикального скорочення
Це їхній сценарій псевдореформаторів. Ми його категорично відкидаємо.
Наша відповідь: Руки геть від науки!
Повний текст звернення Голови профспілки НАН України File:Piket2015NASU.pdf
Звернення Голови РМВ Відділення БФМБ НАН України Олександра Скорохода проти реорганізації НАНУ File:Скороход.docx
- Електронна петиція Президенту України щодо майбутнього української науки
Шановні колеги, прошу всіх звернути увагу на необхідність підтримки петиції до Президента України щодо підтримки НАУКИ в Україні.
Підтримати петицію: https://petition.president.gov.ua/petition/18178
ТЕКСТ ЕЛЕКТРОННОЇ ПЕТИЦІЇ:
Українська наука в небезпеці! Вже багато років поспіль видатки на науку в Україні стабільно зменшуються. Але проект Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік», оприлюднений Міністерством фінансів 30.11.2015 пішов ще далі. Окрім запланованого скорочення фінансування Національної та галузевих академій наук, Міністерством фінансів пропонуються кроки, які виходять за рамки його компетенції, і ставлять під загрозу майбутнє української науки. Зокрема, у статті 30 згаданого документу йдеться про реорганізацію галузевих академій наук шляхом приєднання їхніх установ до складу Національної академії наук України, та надання Міністерству освіти і науки монопольного статусу головного розпорядника всіх бюджетних коштів, виділених на науку. ......
читати далі тут https://petition.president.gov.ua/petition/18178
Шановні колеги!
Підтримайте, будь ласка, електронну петицію Президенту України щодо майбутнього української науки.
Прохання поширити інформацію серед установ Академії.
https://petition.president.gov.ua/petition/18178
З повагою
Прес-служба НАН України
239-65-88, 234-96-35
press@nas.gov.ua
www.nas.gov.ua