Звіт про конференцію з нейронаук 2022

Версія за 14:41, 28 липня 2022

25-27 липня 2022 року в Інституті відбулася Всеукраїнська конференція з нейронаук, присвячена 90-річчю від дня народження видатного українського нейрофізіолога академіка Володимира Скока.

Перший день був присвячений церемонії відкриття та спогадам про Володимира Івановича Скока. Із привітальними словами звернулися директор Інституту академік Микола Веселовський, перший заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко, віце-президент НАН України академік В'ячеслав Кошечко, академік-секретар відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України Сергій Комісаренко і президент Українського товариства нейронаук академік Олег Кришталь.

Також, перед учасниками конференції виступили представники організацій, з якими наш Інститут плідно співпрацює протягом багатьох років - декан факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Нетреба, завідувач кафедри Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" Геннадій Монастирський та професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, представник науково-виробничого підприємства "Єнамін" Дмитро Волочнюк. Вони зауважили важливість досліджень в галузі нейронаук та необхідність продовження і поглиблення співпраці між нашими організаціями.

Теплими спогадами про батька поділилася завідувачка лабораторії імунології клітинних рецепторів Інституту біохімії НАН України академік Марина Скок. На запрошення оргкомітету відгукнулися чимало колег та друзів Володимира Івановича з усього світу - України, Канади, США та Австралії, які надіслали свої відеозвернення. Приємно відмітити, що у кожному виступі лунала підтримка нашої країни та побажання швидкої перемоги у війні з російським агресором.

Церемонія відкриття завершилася чудовим виступом Академічного камерного хору "Хрещатик", який виконав народні та сучасні українські пісні, завершивши програму майже гімном сьогодення - "Ой у лузі червона калина". Концерт повернув присутніх у настрій довоєнного життя. А художній керівник хору Павло Струць відмітив: "Як чудово знову творити на сцені та відчувати захват слухачів".

Наступні два дні були присвячені науковим секціям. Їх відкрили доповіді закордонних колег Володимира Скока професора Джона Хорна (Медичний Інститут Університету Пітсбурга, США) і доктора Елспет Маклаклан (Університет Нового Південного Уельсу, Австралія). Тематика виступів була вкрай широкою: про способи математичної обробки нейрофізіологічних сигналів для покращення якості та інформативності, сучасні підходи до розробки новітніх лікарських засобів, біофізичні та електрофізіологічні властивості різноманітних каналів і нейронів, новітні підходи до лікування ковіду, епілепсії, хвороб Паркінсона та Альцгеймера, психофізіологію людини і навіть електричну активність мозку восьминогів.

Приємно, що істотна частина доповідачів були молодими ученими, серед яких було проведено конкурс на кращий виступ. За його результатами були присуджені:

• 1 місце - Ользі Тарнапольській (ННЦ "Інститут біології та медицини" КНУ імені Тараса Шевченка)
• 2 місце - Віті Ганжі (Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця)
• 3 місце - Іллі Підвальному (Факультет радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем КНУ імені Тараса Шевченка)

Переможці отримають від оргкомітету грошові призи.

Учасники конференції настільки скучили за подібним спілкуванням, що кожного дня засідання тривали на кілька годин довше запланованого, оскільки ніхто не хотів переривати жваві дискусії, які виникали після найбільш цікавих доповідей. Деякі співавтори доповідей наразі перебувають в лавах ЗСУ і долучалися до засідань паралельно виконанню своїх військових обов'язків. Організатори не очікували, але по завершенні отримали електронні листи зі словами подяки за відмінно організовану і проведену наукову конференцію, різноманітні змістовні доповіді, зацікавлене їх обговорення, творчу, доброзичливу атмосферу спілкування". Проведення навіть такої, невеликої за довоєнними рамками, конференції виявилося важливим способом торкнутися звичного мирного способу життя та відволіктися від негативу та небезпек оточення. А в якості головного підсумку події можна зазначити, що нейронаука в Україні є та має шанси на розвиток.