Поточні події
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
---- | ---- | ||
За результатами конкурсу на кращу доповідь серед молодих вчених було визначено трьох переможців: | За результатами конкурсу на кращу доповідь серед молодих вчених було визначено трьох переможців: | ||
| + | |||
І місце - '''Назар Семенюк''' (Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України) "Вплив короткочасної васкулярної ішемії на реалізацію скорочень ''Musculus gastrocnemius''" | І місце - '''Назар Семенюк''' (Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України) "Вплив короткочасної васкулярної ішемії на реалізацію скорочень ''Musculus gastrocnemius''" | ||
| + | |||
ІІ місце - '''Йован Геґель-Валентичь''' (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського") "Stability of G-quadruplexes and hairpins in the 24200 RNA fragment of SARS-CoV-2: an ''in silico'' study" | ІІ місце - '''Йован Геґель-Валентичь''' (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського") "Stability of G-quadruplexes and hairpins in the 24200 RNA fragment of SARS-CoV-2: an ''in silico'' study" | ||
| + | |||
ІІІ місце - '''Олександра Баширова''' (Національний медичний університет імені О.О. Богомольця) "Β-catenin expression in brain choroid plexus in rat stroke model and the effects of dexamethasone" | ІІІ місце - '''Олександра Баширова''' (Національний медичний університет імені О.О. Богомольця) "Β-catenin expression in brain choroid plexus in rat stroke model and the effects of dexamethasone" | ||
---- | ---- | ||
Версія за 16:51, 28 листопада 2024
19 листопада 2024 року в Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України відбулося урочисте засідання вченої ради, присвячене 90-річчю з дня заснування Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, одного з провідних наукових закладів України. Засідання відкрив директор Інституту академік НАН України Микола Веселовський. З нагоди ювілею Інституту на урочистому засіданні були присутні шановні гості – керівники Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України, академічних наукових установ та закладів вищої освіти МОН України. Репортаж на сайті НАН України.
За результатами конкурсу на кращу доповідь серед молодих вчених було визначено трьох переможців:
І місце - Назар Семенюк (Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України) "Вплив короткочасної васкулярної ішемії на реалізацію скорочень Musculus gastrocnemius"
ІІ місце - Йован Геґель-Валентичь (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського") "Stability of G-quadruplexes and hairpins in the 24200 RNA fragment of SARS-CoV-2: an in silico study"
ІІІ місце - Олександра Баширова (Національний медичний університет імені О.О. Богомольця) "Β-catenin expression in brain choroid plexus in rat stroke model and the effects of dexamethasone"
Збірка тез нашої конференції доступна для ознайомлення.
Оновлена програма Міжнародної конференції з нейронаук та Наукових читань, присвячених вісцеральній фізіології та патофізіології Media:BIPH Conf 2024 prog.pdf, відкриття яких відбудеться вже завтра 19.11.2024
Інформація про створений в нашому інституті Біомедичний центр інноваційних досліджень у галузі нейронаук на сайті НАН України.
Термін реєстрації для участі у Міжнародній конференції з нейронаук та Наукових читаннях, присвячених вісцеральній фізіології та патофізіології подовжено до 10 листопада.
У Віснику НАН України опубліковані тескти виступів учнів і колег Платона Григоровича Костюка під час ювілейної сесії Загальних зборів Академії, що відбулися у вересні.
- Говорити про Платона Григоровича дуже непросто. З одного боку, довжелезні переліки його наукових звань, державних, академічних, та громадських посад, наукових і державних нагород переконливо свідчать про велич по-статі академіка П.Г. Костюка та його неоцінен-ний вн есок у науку, а з іншого боку — все це не розкриває до кінця глибину і масштабність його особистості - зазначив директор Інституту фізіології, академік Микола Веселовський. Життєвий шлях і науково-практична спадщина академіка НАН України П.Г. Костюка
- "Платон Григорович залишив по собі величезний спадок і, що найголовніше, потужну наукову школу, представники якої плідно працюють сьогодні не лише в Україні, а й у провідних біомедичних центрах по всьому світу" - академік Сергій Комісаренко. Спогади про роботу з Платоном Григоровичем Костюком
- "Ми всі, тодішні співробітники лабораторії Платона Григоровича, щиро вдячні йому за те хвилююче почуття наукового тріумфу, яке нам пощастило пережити." - академік Олег Кришталь. Головний мотив творчості Костюка — кальцій
- "Вагомим досягненням Платона Григоровича і його наукової групи було те, що вони вперше в тілі нейрона зареєстрували і описали кальцієвий струм, тобто потік іонів кальцію, який переноситься ззовні крізь мембрану в цитоплазму клітини. Як виявилося, цей струм є дуже важливим для активації в клітині найрізноманітніших процесів" - академік Ярослав Шуба. П.Г. Костюк — учений, який виявив нові грані функціонування поодиноких кальцієвих каналів
Шановні колеги!
Запрошуємо вас до участі у Міжнародній конференції з нейронаук та Наукових читаннях, присвячених вісцеральній фізіології та патофізіології, які пройдуть 19-21 листопада 2024 року на базі Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця у змішаному форматі. Події присвячено 100-річчю від дня народження видатного українського нейрофізіолога академіка Платона Костюка та 90-річчю від заснування Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України. Конференція проводиться за часткової підтримки гранту Національного фонду досліджень України №2023.05/0023.
Наукові теми конференції:
- cинаптична передача, синаптогенез і синаптична пластичність
- канали і рецептори збудливих мембран
- структурні основи мозкової діяльності та психофізіологія
- теоретичні і комп’ютерні методи в фізіології
- клітинні та молекулярні механізми патологій організму людини і тварин
- хемогенетика, медична хімія та фармакологія
- фізіологія та патофізіологія вісцеральних систем
- викладання фізіології та патофізіології
Дедлайн реєстрації - 10 листопада 2024 року.
Детальна інформація та сторінка реєстрації
В понеділок 14 жовтня о 12 год дня в ауд. 212 відбудеться засідання інститутського наукового семінару. Доповідатиме аспірант відділу фізіології рухів Дмитро ШУШУЄВ. Тема: «Центральні команди та сегментарні рефлекси в зовні контрольованих рухах кінцівок людини»
На сайті Academia Europaea вийшло інтерв'ю із завідувачем відділу ФХБКМ академіком НАН України Олегом Кришталем. Повний текст за посиланням.
В рамках семінару "Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології" на базі Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України із доповіддю виступить завідувач відділу нервово-м'язової фізіології нашого інституту, д.б.н., проф., акад. НАН України Ярослав Шуба. Тема "Іонні канали як важливі детермінанти канцерогенезу і перспективні мішені для терапії раку". 18 жовтня 10:30, актова зала Інституту біохімії (вул. Леонтовича, 9), Google Meet.
У понеділок 23 вересня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань Вченої ради) відбудеться засідання Вченої ради з науковим семінаром. Доповідатиме доктор біологічних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник відділу фізіології промислових мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Марина Фоміна. Тема доповіді "Корекція мікробіому та персоніфікована реабілітація у військовий та мирний час"
У понеділок 16 вересня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань Вченої ради) відбудеться науковий семінар. Доповідатиме молодший науковий співробітник відділу ФХБКМ Нестеренко Юлія Анатоліївна
- Назва доповіді «Морфофункціональні особливості спонтанного відновлення після травмування спинного мозку у мишей різної статі»
12.09.2024 Вітаємо нашого аспіранта Єльяшова Семена Ігоровича (науковий керівник академік НАН України Шуба Ярослав Михайлович, відділ нервово-м'язової фізіології) з успішним здобуттям наукового ступеня доктора філософії! Його дослідження на тему "Характеристика механочутливих іонних каналів в гладеньком'язових клітинах детрузора сечового міхура щура" стало важливим внеском у фізіологію та медицину. Бажаємо натхнення та нових наукових досягнень!
Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка Платона Костюка відбудеться в середу 11 вересня у Великому конференц-залі НАН України (вул. Володимирська, 55) о 15 годині.
Першим з доповіддю «Життєвий шлях і науково-практична спадщина академіка НАН України П.Г. Костюка» виступив директор Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України академік НАН України Микола Веселовський.
В понеділок 9 вересня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідатиме аспірант 4 року навчання Костянтин Короїд
Тема: «Особливості передачі сенсорних сигналів в I і X пластинці спинного мозку щурів у нормі та патології»
Ілюстрацію зі статті наших колег з відділу нервово-м'язової фізіології, про яку ми писали раніше, обрали для обкладинки серпневого випуску The Journal of Physiology.
"Гістологічне трихромне фарбування по Маллорі поперечного зрізу сечового міхура щура товщиною 15 мікрон для виявлення клітинних структур, що утворюють стінки міхура. Червоним кольором забарвлені гладком’язові волокна, що характеризуються різним ступенем видовженості в залежності від того, входять вони до складу поздовжнього чи колового гладком’язового шару."
28.08.2024 Оголошено конкурс на здобуття стипендій імені академіка НАН України Б.Є. Патона для молодих вчених Подання документів до 20 вересня 2024 р.
28.08.2024 Вітаємо нашого аспіранта Меженського Олега Руслановича (науковий керівник к.б.н. Філіппов Ігор Борисович, відділ нервово-м'язової фізіології) з успішним здобуттям наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 – "Біологія". Його дослідження, присвячене вивченню ролі PPAR-gamma в регуляції ендотелійзалежних реакцій аорти щура в нормі та при діабеті 2 типу, родзинокою роботи було використання методу молекулярного докінгу. Робота є важливим внеском у сучасну біомедицину. Бажаємо подальших наукових звершень та професійних успіхів!
27.08.2024 Вітаємо нашого співробітника Хецуріані Михайла (науковий керівник к.б.н. Шиш Анжела Михайлівна, відділ загальної та молекулярної патофізіології) з успішним здобуттям наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 – "Біологія та біохімія". Його дослідження, присвячене змінам експресії довгих некодуючих РНК, залучених до гіпоксичної програми при ішемічному ушкодженні серця. Робота є важливим внеском у сучасну науку. Бажаємо нових наукових досягнень та успіхів у подальшій професійній діяльності!
22.08.2024 Вітаємо нашу аспірантку, Путій Юлію Володимирівну (науковий керівник д.б.н. Розова Катерина Всеволодівна, відділ гіпоксії), з успішним захистом дисертації, який відбувся 22 серпня 2024 року. За результатами захисту Юлії Володимирівні присуджено науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю 091 – Біологія та біохімія. Бажаємо подальших наукових звершень та успіхів у професійній діяльності!
- 20.08.2024 Керівництво та співробітники Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця Національної академії наук України вшанували пам'ять Платона Григоровича Костюка, поклавши квіти до його могили на Байковому кладовищі в Києві.
Ювілей Платона Костюка: 100 років наукової величі та державної мудрості
20 серпня 2024 року виповнюється 100-річчя з дня народження видатного українського нейрофізіолога Платона Григоровича Костюка. Його наукова спадщина є однією з найважливіших у сучасній нейрофізіології, а його внесок у дослідження нервової системи здобув визнання у всьому світі. Після закінчення Київського університету та медичного інституту, Платон Костюк присвятив своє життя науці нейрофізіології. Він очолював Інститут фізіології імені О.О. Богомольця та виховував нові покоління науковців. Його дослідження в галузі кальцієвої провідності нервових клітин є фундаментальними для світової науки. Платон Костюк був не лише вченим, але й педагогом, виховав понад 100 докторів і кандидатів наук. Також був активним громадським діячем, який відігравав важливу роль у розвитку науки. За свої досягнення він був нагороджений званням Героя України. Поза наукою Платон Костюк займався і державною діяльністю. Він обіймав посаду Голови Верховної Ради УРСР, а під час його каденції в 1989 році було прийнято закон, що закріплював українську мову як державну ще до проголошення незалежності України.
Інститут фізіології імені О.О. Богомольця з гордістю шанує спадщину Платона Григоровича Костюка, та продовжує його справу, підтримуючи високий рівень наукових досліджень і виховуючи нові покоління натхненних його прикладом дослідників. Спадщина Платона Костюка живе в кожному новому відкритті, яке здійснюється в стінах Інституту.
У одному із найстаріших і найпрестижніших журналів фізіологічного профілю - Journal of Physiology (London) - опублікована стаття авторства співробітників відділу нервово-м'язової фізіології нашого Інституту. Першим її автором є Герой України, к.б.н. Біжан Шаропов, який загинув у лавах Сил Оборони України в боротьбі з російською навалою. Робота містить результати його останніх досліджень, присвячених ролі рецепторів TRPV1 у викликаному ацетилхоліном скороченні гладеньких м'язів сечового міхура, а також коротку довідку про Біжана. Із повним текстом публікації можна ознайомитися через ресурс Research4Life.
Відділ нервово-м’язової фізіології з глибоким сумом сповіщає, що 7 липня 2024 р. після тривалої хвороби пішов з життя науковий співробітник Олександр Цугорка. Колектив Інституту фізіології висловлює глибокі співчуття рідним,
близьким, друзям з приводу тяжкої втрати. Прощання відбудеться 9 липня о 11.00. за адресою вул. Байкова, 16.
В понеділок 24 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідач молодший науковий співробітник відділу біофізики сенсорної сигналізації Андрій Дромарецький
Тема: «Порушення Са2+ -залежної сигналiзацiї гiпокальцину як механізм первинної аутосомно-рецесивної ізольованої дистонії»
В понеділок 17 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідач молодший науковий співробітник відділу загальної та молекулярної патофізіології Михайло Хецуріані
Тема: «Зміни експресії довгих некодуючих РНК, залучених до регуляції гіпоксичної програми, при ішемічному ушкодженні серця серця»
В понеділок 10 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідач аспірант 4го року навчання відділу нервово-м'язової фізіології Олег МЕЖЕНСЬКИЙ
Тема: «Вивчення ролі рецепторів, що активуються проліферацією пероксимом, у регуляції ендотелійзалежних реакцій аорти щура в нормі та при діабеті 2 типу»
Zoom (Ідентифікатор конференції: 819 6959 4933, Код доступу: 913334)
У вівторок 11 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідач аспірант 4го року навчання відділу нервово-м'язової фізіології Семен ЄЛЬЯШОВ
Тема: «Характеристика механочутливих іонних каналів в гладеньком'язових клітинах детрузора сечового міхура щура»
Zoom (Ідентифікатор конференції: 821 2818 2361, Код доступу: 662754)
В понеділок 3 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідач молодший науковий співробітник лабораторії біології стовбурових клітин, Антон СМІРНОВ.
Тема: «ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ КАСПАЗ -3/-7 ТА ПРОТЕАСОМИ У ЦИТОПЛАЗМІ ТА ЕКЗОСОМАХ ДОРОСЛИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН ЛЮДИНИ»
Zoom (Ідентифікатор конференції: 897 2645 3091, Код доступу: 5FJhk8)
В понеділок 27 травня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідає аспірантка 4-го року навчання відділу фізіології кровообігу Майя ДЕНИСОВА.
Тема: «МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОКСОРУБІЦИНІНДУКОВАНОГО ПОШКОДЖЕННЯ СЕРЦЯ»
Zoom (Ідентифікатор конференції: 812 2901 4639, Код доступу: 4SP0gy)
В понеділок 20 травня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідач молодший науковий співробітник лабораторії біології стовбурових клітин, Антон СМІРНОВ.
Тема: «ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ КАСПАЗ -3/-7 ТА ПРОТЕАСОМИ У ЦИТОПЛАЗМІ ТА ЕКЗОСОМАХ ДОРОСЛИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН ЛЮДИНИ»
Zoom (Ідентифікатор конференції: 851 4532 3083, Код доступу: 9npWwH)
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 7 травня 2024 року оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:
- старшого наукового співробітника відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран
- наукового співробітника відділу фізіології рухів
Вимоги до кандидатів за посиланням.
Список документів, які необхідно надати до конкурсної комісії, можна одержати у відділі кадрів Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАНУ з 7 травня 2024 року. Заяви приймаються до 5 червня (включно) 2024 року. Адреса: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Київ, 01024, вул. Богомольця, 4, http://biph.kiev.ua/ тел. відділу кадрів: (044) 256-24-07
Під час чергової звітної сесії Загальних зборів Національної академії наук України, що відбулася 24 квітня 2024 року в Києві, Президент НАН України академік Анатолій Загородній вручив дипломи лауреатам премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2023 року. Зокрема, премію імені В.Ю.Чаговця за особливо вагомі досягнення в галузі фундаментальної і прикладної фізіології – за цикл праць «Механізми найпоширеніших розладів центральної нервової системи ссавців: від клітини до організму» отримали співробітники відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран академік НАН України Олег Кришталь, провідні наукові співробітники Дмитро Ісаєв і Олександр Максимюк.
Вітаємо лауреатів!
Вітаємо співробітників Інституту, лауреатів премії НАН України для молодих учених:
- старшого наукового співробітника, к. б. н. Данила Заводовського,
- молодшого наукового співробітника , к. б. н. Олексія Легедзу
за серію робіт «Механокінетичні дослідження скелетних м’язів за норми та патологічних станів»
Інформація на сайті НАН України
Вітаємо співробітників нашого Інституту, що стали лауреатами премії імені В.Ю.Чаговця:
- завідувач відділу Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України академік НАН України Олег Кришталь;
- провідний науковий співробітник Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України кандидат біологічних наук Дмитро Ісаєв;
- провідний науковий співробітник Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України кандидат біологічних наук Олександр Максимюк
За цикл праць «Механізми найпоширеніших розладів центральної нервової системи ссавців: від клітини до організму»
Інформація на сайті НАН України
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 26 лютого 2024 року оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:
- старшого наукового співробітника відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран
- старшого наукового співробітника відділу клінічної фізіології сполучної тканини
Вимоги до кандидатів за посиланням.
Список документів, які необхідно надати до конкурсної комісії, можна одержати у відділі кадрів Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАНУ з 26 лютого 2024 року. Заяви приймаються до 26 березня (включно) 2024 року. Адреса: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Київ, 01024, вул. Богомольця, 4, http://biph.kiev.ua/ тел. відділу кадрів: (044) 256-24-07
У травні 2022 року головний редактор журналу Frontiers in Cellular Neuroscience проф. Dirk M. Hermann запропонував президенту Українського товариства нейронаук Олегу Олександровичу Кришталю організувати спецвипуск, присвячений роботам вітчизняних вчених, - Global Excellence in Cellular Neuropathology: Ukraine.
Процес збирання рукописів, рецензування та публікації тривав майже два роки, і от сьогодні опублікована остання робота з цієї добірки - редакторська стаття із оглядом українського випуску. У ній є трохи про історію нейронаук в Україні, а також короткий огляд усіх 19 наукових статей. Поміж їхніх тем є нейромережі гіпокампу, процеси синаптичної пластичності, механізми розвитку епілепсії, хвороби Альцгеймера, ішемії, гіпоксії, старіння мозку, сприйняття болю та інші цікаві і важливі речі.
Співробітники нашого інституту є співавторами 17 з 20 статей цього випуску.
