Current events

Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця

Версія від 20:14, 4 березня 2019; Elena (Обговорення • внесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)

Керівництво та Профспілковий комітет Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України з глибокою скорботою повідомляють, що 1 березня 2019 р. на 79 році пішов з життя Києнко Валерій Максимович, талановитий організатор кадемічної науки, заступник директора з науково-технічних питань, кандидат біологічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України. Валерій Максимович пройшов шлях від аспіранта до заступника директора Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України. Народився Валерій Максимович 5 липня 1940 року. Наукову діяльність розпочав після закінчення у 1963 році Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця в Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця АН УРСР. З 1976 по 2016 рік Валерій Максимович займав посаду Вченого секретаря Інституту, з 2004 р. на нього також були покладені обов’язки заступника директора з науково-технічної роботи. Одночасно, у 1968-1973 роках працював в апараті Президії АН УРСР науковим співробітником-консультантом, заступником Головного ученого секретаря Президії АН УРСР В.М. Києнко був висококваліфікованим спеціалістом, здатним самостійно вирішувати складні науково-організаційні питання, забезпечуючи при цьому найбільшу ефективність прийнятих рішень. Валерій Максимович зробив значний внесок у підвищення ефективності наукової діяльності інституту, покращенню взаємодії між науковими підрозділами інституту, здійснював оперативне управління юридичною службою, відділом кадрів, бухгалтерією, планово-економічною службою, відділом матеріально–технічного забезпечення тощо. Разом з великою науково-організаційною роботою В.М. Києнко плідно займався дослідницькою діяльністю. Він був кваліфікованим спеціалістом у галузі фізіології вищої нервової діяльності. Результати його досліджень мають важливе значення для професійного відбору та реабілітації працівників різних категорій промисловості. Валерій Максимович неодноразово отримував державні нагороди, грамоти Верховної Ради України, відмічений нагородами Національної Академії наук України:
За високі досягнення у науково-дослідній, суспільно корисній діяльності нагороджений орденом «Знак Пошани» (1986 р.).
За вагомий особистий внесок у розвиток фундаментальних і прикладних досліджень з фізіології, створення національних шкіл, багаторічну наукову діяльність нагороджений орденом «За заслуги» 3 ступеню (2004 р.)
За видатні праці в галузі науки і техніки, що дістали міжнародне визнання, за підготовку висококваліфікованих наукових кадрів присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2009 р.).
За успіхи у розвитку фізіологічної науки, підготовку наукових кадрів, та активну участь у громадському житті нагороджений грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1984 р.).
За заслуги перед Українським народом нагороджений грамотою Верховної ради України (2003 р.).
За вагомий особистий внесок у розвиток наукових досліджень та збагачення наукового потенціалу України нагороджений Почесною грамотою Верховної ради України (2010 р.).
Нагороджений відзнакою НАН України «За професійні здобутки» (2008 р.).
В серцях рідних, друзів, колег назавжди залишиться світла пам'ять про талановиту, енергійну та чуйну людину.