ReferencesforScopus

Про оформлення списку літератури у статтях відповідно з правилами зарубіжних баз даних (SCOPUS)

• 1. Найбільш значимими складовими в бібліографічних посиланнях є прізвища авторів і назви журналів. В опис статті необхідно вносити всіх авторів, не скорочуючи їх трьома, чотирма і т. Д.
• 2. Не використовувати розділові знаки, застосовувані в російському ГОСТ 5.0.7 "Бібліографічна посилання", а саме "//" і "-".
• 3. Дотримуватися однієї з поширених систем транслітерації прізвищ авторів і назв джерел (сайт http://www.translit.ru програма транслітерації російського тексту в латиницю).
• 4. Додаткова інформація - переклад на англійську мову назви статті - наводиться в квадратних дужках після назви статті в оригіналі.
• 5. При посиланні на статті з російських журналів, що мають перекладну версію, бажано давати посилання на перекладну версію статті.
• 6. Якщо описувана публікація має doi, його обов'язково треба вказувати, так як цей ідентифікатор є найбільш точним джерелом інформації про статтю і по ньому проводиться зв'язка "посилання публікація".
• 7. Небажано в посиланнях робити довільні скорочення назв джерел. Це часто призводить до втрати зв'язки, так як назва може бути не ідентифіковано.

• Списки літератури в вітчизняних журналах включають велику різноманітність інших, крім журналів, російськомовних джерел: матеріали конференцій, збірники, монографії, патенти, дисертації, звіти, закони, постанови та пр. Для підготовки опису цих видів документів необхідно враховувати той факт, що ці публікації відсутні в системі і не призначені для встановлення відповідностей між публікаціями та посиланнями на них. Вони також повинні бути обов'язково представлені в романському алфавіті. Тому їх опису можна робити досить короткими. Виняток становлять перекладні книги, в основному монографії.