Поточні події
Line 1: | Line 1: | ||
− | + | [[File:ПутійЮ.jpeg|left|150px]] | |
− | + | 22.08.2022 Вітаємо нашу аспірантку, '''Путій Юлію Володимирівну''' (відділ Гіпоксії), з успішним захистом дисертації, який відбувся 22 серпня 2024 року. За результатами захисту Юлії Володимирівні присуджено науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю 091 – Біологія та біохімія. Бажаємо подальших наукових звершень та успіхів у професійній діяльності! | |
− | + | <br clear=all> | |
---- | ---- |
Revision as of 12:23, 27 August 2024
22.08.2022 Вітаємо нашу аспірантку, Путій Юлію Володимирівну (відділ Гіпоксії), з успішним захистом дисертації, який відбувся 22 серпня 2024 року. За результатами захисту Юлії Володимирівні присуджено науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю 091 – Біологія та біохімія. Бажаємо подальших наукових звершень та успіхів у професійній діяльності!
- 20.08.2024 Керівництво та співробітники Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця Національної академії наук України вшанували пам'ять Платона Григоровича Костюка, поклавши квіти до його могили на Байковому кладовищі в Києві.
Ювілей Платона Костюка: 100 років наукової величі та державної мудрості
20 серпня 2024 року виповнюється 100-річчя з дня народження видатного українського нейрофізіолога Платона Григоровича Костюка. Його наукова спадщина є однією з найважливіших у сучасній нейрофізіології, а його внесок у дослідження нервової системи здобув визнання у всьому світі. Після закінчення Київського університету та медичного інституту, Платон Костюк присвятив своє життя науці нейрофізіології. Він очолював Інститут фізіології імені О.О. Богомольця та виховував нові покоління науковців. Його дослідження в галузі кальцієвої провідності нервових клітин є фундаментальними для світової науки. Платон Костюк був не лише вченим, але й педагогом, виховав понад 100 докторів і кандидатів наук. Також був активним громадським діячем, який відігравав важливу роль у розвитку науки. За свої досягнення він був нагороджений званням Героя України. Поза наукою Платон Костюк займався і державною діяльністю. Він обіймав посаду Голови Верховної Ради УРСР, а під час його каденції в 1989 році було прийнято закон, що закріплював українську мову як державну ще до проголошення незалежності України.
Інститут фізіології імені О.О. Богомольця з гордістю шанує спадщину Платона Григоровича Костюка, та продовжує його справу, підтримуючи високий рівень наукових досліджень і виховуючи нові покоління натхненних його прикладом дослідників. Спадщина Платона Костюка живе в кожному новому відкритті, яке здійснюється в стінах Інституту.
У одному із найстаріших і найпрестижніших журналів фізіологічного профілю - Journal of Physiology (London) - опублікована стаття авторства співробітників відділу нервово-м'язової фізіології нашого Інституту. Першим її автором є Герой України, к.б.н. Біжан Шаропов, який загинув у лавах Сил Оборони України в боротьбі з російською навалою. Робота містить результати його останніх досліджень, присвячених ролі рецепторів TRPV1 у викликаному ацетилхоліном скороченні гладеньких м'язів сечового міхура, а також коротку довідку про Біжана. Із повним текстом публікації можна ознайомитися через ресурс Research4Life.
Відділ нервово-м’язової фізіології з глибоким сумом сповіщає, що 7 липня 2024 р. після тривалої хвороби пішов з життя науковий співробітник Олександр Цугорка. Колектив Інституту фізіології висловлює глибокі співчуття рідним,
близьким, друзям з приводу тяжкої втрати. Прощання відбудеться 9 липня о 11.00. за адресою вул. Байкова, 16.
В понеділок 24 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідач молодший науковий співробітник відділу біофізики сенсорної сигналізації Андрій Дромарецький
Тема: «Порушення Са2+ -залежної сигналiзацiї гiпокальцину як механізм первинної аутосомно-рецесивної ізольованої дистонії»
В понеділок 17 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідач молодший науковий співробітник відділу загальної та молекулярної патофізіології Михайло Хецуріані
Тема: «Зміни експресії довгих некодуючих РНК, залучених до регуляції гіпоксичної програми, при ішемічному ушкодженні серця серця»
В понеділок 10 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідач аспірант 4го року навчання відділу нервово-м'язової фізіології Олег МЕЖЕНСЬКИЙ
Тема: «Вивчення ролі рецепторів, що активуються проліферацією пероксимом, у регуляції ендотелійзалежних реакцій аорти щура в нормі та при діабеті 2 типу»
Zoom (Ідентифікатор конференції: 819 6959 4933, Код доступу: 913334)
У вівторок 11 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідач аспірант 4го року навчання відділу нервово-м'язової фізіології Семен ЄЛЬЯШОВ
Тема: «Характеристика механочутливих іонних каналів в гладеньком'язових клітинах детрузора сечового міхура щура»
Zoom (Ідентифікатор конференції: 821 2818 2361, Код доступу: 662754)
В понеділок 3 червня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідач молодший науковий співробітник лабораторії біології стовбурових клітин, Антон СМІРНОВ.
Тема: «ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ КАСПАЗ -3/-7 ТА ПРОТЕАСОМИ У ЦИТОПЛАЗМІ ТА ЕКЗОСОМАХ ДОРОСЛИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН ЛЮДИНИ»
Zoom (Ідентифікатор конференції: 897 2645 3091, Код доступу: 5FJhk8)
В понеділок 27 травня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідає аспірантка 4-го року навчання відділу фізіології кровообігу Майя ДЕНИСОВА.
Тема: «МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОКСОРУБІЦИНІНДУКОВАНОГО ПОШКОДЖЕННЯ СЕРЦЯ»
Zoom (Ідентифікатор конференції: 812 2901 4639, Код доступу: 4SP0gy)
В понеділок 20 травня о 12:00 в аудиторії 212 (зала засідань вченої ради) відбудеться засідання інститутського наукового семінару.
Доповідач молодший науковий співробітник лабораторії біології стовбурових клітин, Антон СМІРНОВ.
Тема: «ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ КАСПАЗ -3/-7 ТА ПРОТЕАСОМИ У ЦИТОПЛАЗМІ ТА ЕКЗОСОМАХ ДОРОСЛИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН ЛЮДИНИ»
Zoom (Ідентифікатор конференції: 851 4532 3083, Код доступу: 9npWwH)
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 7 травня 2024 року оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:
- старшого наукового співробітника відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран
- наукового співробітника відділу фізіології рухів
Вимоги до кандидатів за посиланням.
Список документів, які необхідно надати до конкурсної комісії, можна одержати у відділі кадрів Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАНУ з 7 травня 2024 року. Заяви приймаються до 5 червня (включно) 2024 року. Адреса: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Київ, 01024, вул. Богомольця, 4, http://biph.kiev.ua/ тел. відділу кадрів: (044) 256-24-07
Під час чергової звітної сесії Загальних зборів Національної академії наук України, що відбулася 24 квітня 2024 року в Києві, Президент НАН України академік Анатолій Загородній вручив дипломи лауреатам премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2023 року. Зокрема, премію імені В.Ю.Чаговця за особливо вагомі досягнення в галузі фундаментальної і прикладної фізіології – за цикл праць «Механізми найпоширеніших розладів центральної нервової системи ссавців: від клітини до організму» отримали співробітники відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран академік НАН України Олег Кришталь, провідні наукові співробітники Дмитро Ісаєв і Олександр Максимюк.
Вітаємо лауреатів!
Вітаємо співробітників Інституту, лауреатів премії НАН України для молодих учених:
- старшого наукового співробітника, к. б. н. Данила Заводовського,
- молодшого наукового співробітника , к. б. н. Олексія Легедзу
за серію робіт «Механокінетичні дослідження скелетних м’язів за норми та патологічних станів»
Інформація на сайті НАН України
Вітаємо співробітників нашого Інституту, що стали лауреатами премії імені В.Ю.Чаговця:
- завідувач відділу Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України академік НАН України Олег Кришталь;
- провідний науковий співробітник Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України кандидат біологічних наук Дмитро Ісаєв;
- провідний науковий співробітник Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України кандидат біологічних наук Олександр Максимюк
За цикл праць «Механізми найпоширеніших розладів центральної нервової системи ссавців: від клітини до організму»
Інформація на сайті НАН України
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 26 лютого 2024 року оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:
- старшого наукового співробітника відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран
- старшого наукового співробітника відділу клінічної фізіології сполучної тканини
Вимоги до кандидатів за посиланням.
Список документів, які необхідно надати до конкурсної комісії, можна одержати у відділі кадрів Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАНУ з 26 лютого 2024 року. Заяви приймаються до 26 березня (включно) 2024 року. Адреса: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Київ, 01024, вул. Богомольця, 4, http://biph.kiev.ua/ тел. відділу кадрів: (044) 256-24-07
Біля зали засідань Вченої ради з'явився новий постер, що ілюструє структуру наукових зв'язків нашого Інституту. Відділ наукової інформації проаналізував розподіл організацій, з якими наші співробітники мають спільні публікації. За їхньою кількістю, що не дивно, лідирує США. А от за кількістю спільних публікацій у лідерах французькі інституції Laboratoire de Physiologie Cellulaire (PhyCell) та Inserm (Université de Lille).
У травні 2022 року головний редактор журналу Frontiers in Cellular Neuroscience проф. Dirk M. Hermann запропонував президенту Українського товариства нейронаук Олегу Олександровичу Кришталю організувати спецвипуск, присвячений роботам вітчизняних вчених, - Global Excellence in Cellular Neuropathology: Ukraine.
Процес збирання рукописів, рецензування та публікації тривав майже два роки, і от сьогодні опублікована остання робота з цієї добірки - редакторська стаття із оглядом українського випуску. У ній є трохи про історію нейронаук в Україні, а також короткий огляд усіх 19 наукових статей. Поміж їхніх тем є нейромережі гіпокампу, процеси синаптичної пластичності, механізми розвитку епілепсії, хвороби Альцгеймера, ішемії, гіпоксії, старіння мозку, сприйняття болю та інші цікаві і важливі речі.
Співробітники нашого інституту є співавторами 17 з 20 статей цього випуску.